• Селекція

    Селекція

    Селекціонерами створено 66 холодо-, посухо- та жаростійких гібридів кукурудзи, стійких проти шкідників і хвороб, 25 сортів і гібридів соргових культур, 15 – зернобобових і 12 багаторічних трав, 5 – озимої пшениці, 5 – ячменю і вівса.

  • Семеноводство

    Насінництво

    Щороку вирощується насіння близько 60 сортів і гібридів 20 культур. Обсяг виробництва насіння озимих культур становить 3500 т, ярих зернових і зернобобових культур – 2500, батьківських форм кукурудзи – 500, гібридів F1 – 600 т.

  • Технології

    Технології

    На підставі новітніх технологічних розробок окремі процеси захищено 14 патентами України, а інноваційне освоєння ринку здійснюється на основі ліцензійних угод із 50-60 суб’єктами комерційної діяльності.

Інститут зернового господарства НААН України.

Тисячолітній досвід хліборобів лежить в основі аграрної науки, у витоків якої стоїть Інститут зернового господарства Національної академії аграрних наук України. Інститут є багатофункціональною науково-виробничою системою, в межах якої здійснюються теоретичні розробки і реалізуються в умовах виробництва. Основна діяльність інституту пов’язана з виконанням державних науково-технічних програм «Зернові культури» та «Землеробство». Він є головною установою науково-методичного центру, який координує роботу 29 наукових установ Національної академії аграрних наук України.

Головними завданнями Інституту є проведення фундаментальних і прикладних досліджень в рослинництві з метою прискорення науково-технічного прогресу у галузі зерновиробництва.

Інститут розвиває тісні міжнародні зв’язки з науковими установами 14 країн Європи і Азії (найбільш тісні — з Росією, Білорусією, Китаєм, Болгарією, Грецією), в першу чергу, за спільними програмами з питань селекції кукурудзи.

Нині Інститут зернового господарства є провідною установою, що займається комплексними науковими розробками наступних проблем:

  • створення високопродуктивних гібридів кукурудзи і сорго, сортів озимої пшениці, ячменю, вівса, зернобобових культур;
  • опрацювання методів підвищення стійкості зернових до стресових умов (посуха, низькі температури, тощо);
  • розробка наукових основ організації сівозміни, системи ґрунтозахисного обробітку, раціонального використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин;
  • удосконалення волого- і енергозбережних технологій вирощування зернових, зернобобових, технічних і кормових культур;
  • економічна оцінка ефективності наукових розробок.

До мережі Інституту входять юридично самостійні дослідні станції (Ерастівська, Розівська, Синельниківська, Генічеська, Красноградська та Дослідне господарство «Дніпро»), які виконують частину науково-дослідних робіт, забезпечують виробництво елітного та гібридного насіння, здійснюють впровадження і пропаганду досягнень науково-технічного прогресу.

У системі Інституту працюють 343 наукових і технічних працівники, з них: 3 академіка НААНУ, 1 член-кореспондент НААНУ, 16 докторів наук, 67 кандидатів наук.