Інститут сільського господарства степової зони НААН України.

Тисячолітній досвід хліборобів лежить в основі аграрної науки, у витоків якої стоїть Інститут сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України. Інститут є багатофункціональною науково-виробничою системою, в межах якої здійснюються теоретичні розробки і реалізуються в умовах виробництва. Основна діяльність інституту пов’язана з виконанням державних науково-технічних програм «Зернові культури» та «Землеробство». Він є головною установою науково-методичного центру, який координує роботу 29 наукових установ Національної академії аграрних наук України.

Головними завданнями Інституту є проведення фундаментальних і прикладних досліджень в рослинництві з метою прискорення науково-технічного прогресу у галузі зерновиробництва.

Інститут розвиває тісні міжнародні зв’язки з науковими установами 14 країн Європи і Азії (найбільш тісні — з Росією, Білорусією, Китаєм, Болгарією, Грецією), в першу чергу, за спільними програмами з питань селекції кукурудзи.

Нині Інститут сільського господарства степової зони є провідною установою, що займається комплексними науковими розробками наступних проблем:

  • створення високопродуктивних гібридів кукурудзи і сорго, сортів озимої пшениці, ячменю, вівса, зернобобових культур;
  • опрацювання методів підвищення стійкості зернових до стресових умов (посуха, низькі температури, тощо);
  • розробка наукових основ організації сівозміни, системи ґрунтозахисного обробітку, раціонального використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин;
  • удосконалення волого- і енергозбережних технологій вирощування зернових, зернобобових, технічних і кормових культур;
  • економічна оцінка ефективності наукових розробок.

До мережі Інституту входять юридично самостійні дослідні станції та господарства (Ерастівська, Розівська, Синельниківська, Генічеська, Кіровоградська (www.agronauka.com.ua), ДПДГ «Красноградське», «Дніпро» та «Поливанівка»), які виконують частину науково-дослідних робіт, забезпечують виробництво елітного та гібридного насіння, здійснюють впровадження і пропаганду досягнень науково-технічного прогресу.

У системі Інституту працюють 343 наукових і технічних працівники, з них: 3 академіка НААНУ, 1 член-кореспондент НААНУ, 16 докторів наук, 67 кандидатів наук.