Інтеграція у світовий науковий і освітянський простір через провадження фундаментальних та прикладних інноваційних розробок у галузі зерновиробництва з метою вирішення глобальних проблем – продовольчої, енергетичної, екологічної, фінансової і кадрової
Проаналізована технологія сушіння насіння гібридів кукурудзи в умовах промислового насінництва. Виділені ефективні прийоми зниження витрат палива і електроенергії в сушарках камерного типу, запропоновані способи їх техніко-технологічної модернізації.
Багаторічними дослідженнями доведено, що якість зерна озимої пшениці за останні 15-20 років в основній зоні її вирощування залишається невисокою. Це пояснюється в першу чергу низьким рівнем родючості ґрунту, недостатньою кількістю добрив як за основного їх внесення, так і при підживленні в різні періоди вегетації рослин. Визначені основні напрямки підвищення якості зерна в степовому регіоні України.
Доведена перевага оранки при вирощуванні ярого ячменю на фоні великої кількості (5-7 т/га) післяжнивних решток озимини. Запропоновано способи підвищення ефективності мілкого безполицевого обробітку на основі застосування техніко-технологічних інновацій, моніторингу поживного режиму ґрунту і фітосанітарного стану посівів.
В польовому досліді вивчали вплив залишкової кількості гербіцидів у посівах кукурудзи на наступні культури у сівозміні. Доведено перевищення гранично допустимих концентрацій у ґрунті таких гербіцидів, як хармоні, метолахлор, атразин. Мілагро (1,5 л/га) і примекстра Голд (2,0 і 3,0 л/га) достовірно знижують врожайність вівса та соняшнику, висіяних після кукурудзи.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу норм висіву насіння на формування продуктивності різних сортів озимої пшениці в умовах південного Степу України та проведено економічну оцінку щодо ресурсозбереження і прибутковості.
Вивчалась тривалість періоду «сходи – цвітіння жіночих суцвіть» простих міжлінійних гібридів кукурудзи, створених на базі 30 ліній 7 геноплазм, при двох строках сівби. За роки досліджень виділено гібриди, в яких тривалість періоду «сходи – цвітіння жіночих суцвіть» характеризувалася меншими значеннями порівняно з середньопопуляційними і ранньостиглим стандартом Дніпровський 193 МВ. Вони створені за участю ліній плазми Лакауне та змішаної. Відзначено значну диференціацію тесткросів окремих ліній в межах кожної геноплазми за цим показником. Тривалість досліджуваного періоду суттєво змінювалася залежно від агрокліматичних умов за роками досліджень та від строків висіву насіння. Мінливість ознаки за пізнього строку сівби вказує на неоднотипову фотоперіодичну реакцію різних гібридів.
Вивчали продуктивність гречки залежно від застосування ефективних мікроорганізмів при різних системах удобрення. Встановлено, що вища врожайність формується у варіанті внесення мінеральних добрив, побічної продукції попередника та застосування ефективних мікроорганізмів.
Наведено результати з вивчення нових сортів вівса. Встановлено закономірності формування їх продукційного, адаптивного та якісного потенціалу в різних агроекологічних умовах вирощування. Високий ступінь реалізації потенційних можливостей сортів забезпечувався оптимальними гідротермічними показниками періоду вегетації. Нові сорти характеризуються високою енергетичною ефективністю використання добрив при формуванні врожайності.
Вивчено комбінаційну здатність інбредних ліній кукурудзи, носіїв мутантного гена ендосперму sh2 за врожайністю та її структурою. Ідентифіковано 10 ліній з високою генетичною цінністю за комплексом ознак індивідуальної продуктивності. Серед тест-кросів оцінених ліній виділено гібриди з високою врожайністю качанів технічної стиглості – вище на 12% від стандартів, яка зумовлюється оптимальним сполученням субознак та підвищеною стабільністю їх прояву при вирощуванні в стресових умовах зони північного Степу. Найбільш перспективними для використання у виробництві є генотипи середньостиглих ліній з широкою нормою реакції ознак структури врожайності на зміну умов вирощування, що підвищує адаптивний потенціал гібридів «супер-цукрової» кукурудзи.
Наведені результати досліджень щодо впливу способів основного обробітку ґрунту і рівня мінерального живлення на формування листкової поверхні рослин сої та накопичення сухої речовини при вирощуванні в умовах північного Степу України. Встановлено, що максимальна площа листкової поверхні та найвищий рівень накопичення абсолютно сухої речовини в посівах сої відмічалася при чизельному обробітку ґрунту при внесенні N30P30K30.
Встановлено, що насіння першого покоління гібридів соняшнику Одеський 249 та Еней (маса 1000 шт – 28,6-60,0 г) забезпечувало найбільшу урожайність і олійність в потомстві при загор-танні його в грунт на глибину 4 або 9 см. При висіві більш мілкого і крупного насіння одержані результати виявилися неоднозначними..
Щодо насіння F1 обох гібридів, то встановлена тенденція до зростання вмісту фосфору і калію – від першої до п’ятої фракції. Однак ці особливості хімічного складу насіння різної маси в потомстві не проявилися. Виявлено зниження вмісту жиру – на 7,1-10,1% у гібрида Одеський 249, не встановлено впливу крупності насіння першого покоління на якісні властивості одержаного врожаю. Кількість жиру по фракціях у обох гібридів коливалась в межах помилки досліду.
Викладені результати досліджень з виявлення особливостей формування насіннєвої продуктивності у люцерни та еспарцету першого року життя на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства залежно від норм висіву.
Отриманий експериментальний матеріал свідчить про наявність ефективних технологічних заходів вирощування люцерни та еспарцету, які забезпечують врожайність насіння 2,0-2,2 та 12,0-13,0 ц/га відповідно в перший рік життя цих культур.
Встановлено, що у південному Степу України пшеницю озиму потрібно сіяти після парів чорних та зайнятих, де кращими непаровими попередниками є зернобобові культури. Розширення міжрядь у посівах кукурудзи забезпечує кращий водний режим, підвищує рівень родючості ґрунту і врожайність пшениці озимої. Визначено, що для ячменю озимого кращими попередниками є зернобобові культури, кукурудза та пшениця озима після пару чорного. З точки зору агротехніки, цінним попередником для ячменю озимого є ріпак озимий.
Представлені результати польових досліджень з вивчення ефективності гербіцидів проти окремих видів бур'янів. Встановлено, що впродовж двох останніх десятиріч змінилася видова структура фітоценозу бур'янів в посівах кукурудзи. Виявлено найбільш резистентні і шкодочинні бур'яни та проведено добір діючої речовини гербіцидів. Експериментально доведено, що висока біологічна ефективність гербіцидів проти стійких видів бур'янів досягається шляхом використання технологічних поєднань гербіцидів ґрунтової і вегетативної дії, вона досягає 95-97%.
В статті розглянуто вплив факторів життєдіяльності на ріст і розвиток рослин озимої пшениці залежно від строків сівби і попередників. Дослідженнями встановлено, що в умовах Присивашшя, достатні запаси продуктивної вологи в ґрунті і стабільну врожайність озимої пшениці забезпечує лише чорний пар. Вирощувати озиму пшеницю після непарових попередників (ярого ячменю та соняшнику) можливо лише за наявності опадів в допосівний період. Зернова продуктивність цієї культури при вирощуванні після зазначених попередників, порівняно з чорним паром, знижується на 37-40% відповідно.
Встановлено рівень впливу різних способів сепарування на посівні та врожайні властивості насіння кукурудзи. Визначено, що найвищу якість та економічну ефективність забезпечує сепарування за такими технологічними ознаками, як ширина та питома маса зернівки.
На підставі багаторічних даних визначено вплив строків сівби озимої пшениці на розвиток таких шкодочинних хвороб, як борошниста роса, бура іржа, септоріоз, тверда сажка, кореневі гнилі. Проаналізовано роль погодних умов впродовж посівного періоду у формуванні патогенного комплексу в посівах озимої пшениці.
Наведені результати досліджень з виявлення впливу гідротермічних умов осіннього періоду вегетації (опадів і суми ефективних температур) в північній частині Степу на польову схожість насіння та густоту стояння рослин озимого ячменю залежно від строків сівби та норми висіву. Отримані експериментальні дані свідчать, що оптимальний продуктивний стеблостій цієї культури формується при сівбі насіння в період з 25 вересня по 5 жовтня.
Подано наукове обґрунтування методів створення моделей ліній та гібридів кукурудзи і аналіз одержаних моделей, стійких до абіотичних факторів умов середовища.
Викладено результати досліджень щодо впливу азотних підживлень озимої пшениці різних строків сівби на особливості накопичення рослинами надземної вегетативної маси та формування кореневої системи. Більш інтенсивний розвиток рослин був відмічений на ділянках, де азот вносили в ранньовесняний період, що підвищувало також і ефективність наступних підживлень. Виявлено, що весняне внесення азотного добрива поверхнево та локально сприяло спочатку подовженню вегетаційного періоду рослин, а починаючи з фази колосіння, тривалість міжфазних періодів, навпаки, дещо скорочувалася.
Вивчено вплив гербіциду (діален супер) і стимуляторів росту рослин (емістим С і агростимулін) на врожайність і якість зерна пивоварного ячменю сорту Галактик.
Найвища врожайність сорту Галактик відмічена при використанні гербіциду діален супер (0,6 л/га) з наступним обприскуванням рослин у фазі виходу в трубку препаратом емістим С (5 мл/га) – 3,04 т/га. Показники якості пивоварного ячменю сорту Галактик при цьому були в межах нормативних вимог.
В статті висвітлено питання щодо мінерального живлення коріандру сорту Янтар в північній підзоні Степу України. Дослідами встановлено, що оптимальною дозою добрив є N45P45K45. Внесення саме цієї дози дало можливість отримати врожай плодів коріандру 14,15 ц/га.
В результаті проведення польових дослідів встановлено, що кращими строками застосування комплексних добрив реаком Плюс в дозі 4 л/га при позакореневому підживленні кукурудзи є фази розвитку 3-5, або 6-7 листків. Застосування цих добрив дає можливість взагалі відмовитись від підживлення кукурудзи туками N20 без зменшення врожайності.
Розглянуто значення передпосівної обробки насіння в захисті сходів різних гібридів кукурудзи від личинок коваликів залежно від строку сівби. Уточнено видовий склад коваликів у посівах кукурудзи. Встановлено, що ефективність передпосівної обробки насіння була найвищою при першому строкові сівби і становила 54,6%, що на 3,2% більше, ніж при третьому. Тому для сівби в ранні строки рекомендується використовувати такі пластичні гібриди, як Кремінь 200 СВ, Дніпровський 196 СВ, Дніпровський 453 СВ, які характеризуються підвищеною холодостійкістю, найменшим рівнем пошкодженості проростків дротяниками – 7,4-7,9%, що свідчить про їх витривалість до комплексу негативних факторів на ранніх етапах органогенезу.
Вивчено вплив препаратів біологічного походження на збудників пліснявіння зерна ячменю. Мікосан-Н гальмує ріст колоній та життєздатність конідій – збудників пліснявіння.
Стаття включає відомості про особливості розвитку плісеневих грибків при різних умовах зберігання зерна. Встановлено параметри режиму зберігання зерна, за яких розвиток пліснявіння гальмується. Проаналізовано критичні етапи розвитку пліснявіння, коли розвиток грибків спричиняює погіршення якості насіння, його псування.
Встановлено, що в посушливих умовах Присивашшя оптимальні умови зволоження ґрунту для отримання своєчасних і дружних сходів та формування зернової продуктивності озимого ячменю забезпечує такий попередник, як чорний пар. Непарові попередники задовольняють потреби рослин щодо вологи при наявності суттєвих опадів як в допосівний період, так і впродовж всієї вегетації.