Інтеграція у світовий науковий і освітянський простір через провадження фундаментальних та прикладних інноваційних розробок у галузі зерновиробництва з метою вирішення глобальних проблем – продовольчої, енергетичної, екологічної, фінансової і кадрової
В статті подано економічний аналіз результатів польових дослідів з вивчення способів мінімізації основного обробітку ґрунту та контролювання забур'яненості в посівах кукурудзи. Проведено порівняльну характеристику окремих технологічних комбінацій за виробничими витратами, собівартістю та рентабельністю продукції. Доведено, що найвищу економічну ефективність забезпечив мілкий обробіток ґрунту, застосування базового гербіциду герб та механізований догляд за посівами кукурудзи.
В статті розглядаються питання насінництва простих гібридів кукурудзи на стерильній основі за схемою змішування. Доведено, що при використанні такої схеми насінництва прості гібриди F1 мають підвищену варіабельність деяких морфобіологічних ознак.
Встановлено, що кондиційне насіння гібридів кукурудзи можливо розподілити на окремі групи, які за якістю (схожістю) та продуктивністю різняться між собою. Запропоновані нові методи визначення якості такого насіння, які більш точно і об'єктивно характеризують його посівні і врожайні властивості.
Охарактеризовано динаміку калусогенезу ліній кукурудзи зародкової плазми Ланкастер і їхніх реципрокних гібридів. Виявлено реципрокний ефект за ознаками «загальна частота калусогенезу» і «частота утворення морфогенних калусів», який зберігається протягом 60 діб культивування. Для отримання високої частоти морфогенного калусогенезу рекомендовано при створенні гібридів використовувати лінію ДК420-1 як материнську.
Результати досліджень свідчать, що для одержання високоякісного зерна нових сортів пшениці озимої по чорному пару тривалість збирання врожаю не повинна перевищувати 15 днів після настання повної стиглості зерна. При перестоюванні озимої пшениці на пні впродовж 25 днів втрати врожаю становлять 0,24–0,68 т/га і суттєво погіршується якість зерна та його клас.
У статті висвітлені основні тенденції розвитку виробництва зерна в степовій зоні України, з’ясовано місце і роль нормативного аналізу виробничих затрат в розв’язанні проблеми ціноутворення на зернову продукцію.
Проведено аналіз багаторічних даних з вивчення тривалості осіннього періоду вегетації пшениці озимої в умовах північного Степу України. Встановлено взаємозв’язок між тривалістю цього періоду і рівнем врожайності різновікових рослин озимини. Визначено строки сівби, при яких забезпечуються необхідні умови для формування найбільш вагомого урожаю пшениці озимої. .
Наведені результати польових дослідів з вивчення продуктивності багаторічних бобових і злакових трав в умовах природної вологозабезпеченості в північному Степу України. Встановлено, що в зоні недостатнього зволоження продуктивність одновидових бобових і злакових трав суттєво залежить від виду трав і тривалості використання травостоїв. Найбільш продуктивними за врожайністю і якісними показниками зеленої маси були одновидові посіви еспарцету.
Виявлено оптимальні строки сівби сої за стійкого прогрівання ґрунту до 8–10°С по оранці і до 10–12°С по чизельному обробітку на фоні допосівного прикочування.
Наведено результати досліджень з вивчення дії різних доз гербіциду калібр 75 (30; 40; 50; 60 і 70 г/га), внесених окремо і сумісно з біологічними препаратами – агатом-25К і агростимуліном, на формування анатомо-морфологічної структури стебла ячменю ярого. Встановлено, що оптимальна за анатомічними і морфологічними показниками будова стебла ячменю ярого формується при використанні в посівах композиції препарату калібр 75 в дозі 40 г/га з агатом-25К і агростимуліном.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу способів і строків внесення мінеральних добрив на ріст, розвиток та урожайність рослин сої в умовах Кіровоградської області. Встановлено, що внесення N20Р20К20 розкидним способом сприяє формуванню більшої продуктивності рослин сої, зростанню їх маси та врожайності цієї культури.
Наведено результати попередніх досліджень з сортовипробування, які проводилися на Генічеській дослідній станції. Висвітлено питання взаємозалежності параметрів різних ознак кормових гібридів цукрового сорго. Пояснюючи різний характер гетерозисних проявів у кормових гібридів цукрового сорго, автори висувають декілька припущень щодо їх генетичного походження, підтверджуючи свою думку наявними прикладами залежності тих чи інших ознак у гібридних рослин.
Вивчено вплив різних способів основного обробітку грунту під соняшник при використанні побічної продукції попередника (озима пшениця) на водний і поживний режим чорнозему, забур’яненість посівів та урожайність олійної культури. Обґрунтовано доцільність застосування мілкого безполицевого обробітку з точки зору підвищення прибутковості і рентабельності виробництва насіння.
Встановлено вміст самообмолоченого зерна в масі качанів кукурудзи та виявлені шляхи зменшення його кількості. Рекомендовані методи зниження рівня травмування насіння, підвищення його якості: збирання качанів при оптимальній вологості, обробка в потоці, обов’язкове видалення самообмолоченого зерна, хімічна передпосівна обробка посівного матеріалу (стимуляція).
Експериментально доведено, що на земельних ділянках, порушених відкритими гірськими розробками, багаторічні бобові трави (люцерна та еспарцет) відіграють важливу роль в перетворенні ландшафтного середовища. При цьому особливого значення набуває коренева система рослин в поліпшенні формування елементів грунтової родючості та підвищенні біологічної активності едафотопів.
Наведено результати досліджень за 2007–2010 рр. з виявлення шляхів збільшення зернової продуктивності пшениці озимої залежно від норм висіву. В системі агротехнічних прийомів вирощування пшениці озимої на основі адаптивного рослинництва визначена оптимальна норма висіву, при якій усувається внутрішньовидова конкуренція та досягається повне використання площі живлення.
Наведено результати досліджень, які свідчать про значний вплив погодних умов на вміст олії в насінні льону олійного та її жирнокислотний склад. З'ясовано, що підвищення концентрації ліноленової кислоти відбувається за рахунок зниження кількості олеїнової і лінолевої кислот. Виявлено окремі сорти та перспективні лінії з високими показниками вмісту ліноленової та олеїнової кислот у різні роки вирощування в умовах західного регіону України.
Наведено результати досліджень з визначення впливу різних доз мінеральних добрив (N20P45K45, P45K45 кг/га діючої речовини) та інокуляції насіння ризогуміном на продуктивність рослин чини. Визначено, що застосування мікробіологічного препарату дає можливість підвищити урожайність зерна даної культури на 0,15–0,21 т/га. Найбільш сприятливі умови для формування продуктивності рослин чини створюються при поєднанні інокуляції насіння та внесення мінеральних добрив в дозі N20Р45К45 кг/га діючої речовини.
Наведено результати дослідів з вивчення впливу норм мінеральних добрив та способів основного обробітку ґрунту на урожайність пшениці озимої в умовах рисових чекових зрошувальних систем півдня України.
Встановлено вплив щільності посіву на біометричні показники рослин. Наведено трирічні результати врожайності та показники економічної ефективності вирощування гібридів різних груп стиглості кукурудзи цукрової – Спокуса, Сюрприз, Гламур і Кабанець СВ.
Досліджений вплив густоти стояння рослин гібридів кукурудзи різних груп стиглості: Дніпровський 187 МВ (ранньостиглий); Дніпровський 284 МВ (середньоранній); Дніпровський 337 МВ і Дніпровський 345 МВ (середньостиглі) та Дніпровський 473 СВ (середньопізній) на урожайність зерна, його якість і передзбиральну вологість. Визначено оптимальну густоту стояння рослин перед збиранням, при якій забезпечується найвища урожайність цих гібридів.
Наведені результати вивчення стійкості та сприйнятливості до збудника жовтої іржі Puccinia striiformis f. sp. tritici сортів озимої м’якої пшениці, що вирощуються в Україні.
Результати досліджень одержані на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому протягом 2007–2010 рр., свідчать про рівнозначність основного обробітку грунту проведеного плугом ПЛН-3-35 на глибину 20–22 см та мілкого розпушування агрегатом АГУ-4 „Скорпіон-2” на глибину 12–14 см за впливом на основні біометричні параметри і рівень зернової продуктивності ячменю ярого. Різниця в урожайності між цими варіантами становить лише 0,07 т/га. Економічна оцінка варіантів вказує на помітну перевагу основного обробітку грунту АГУ-4 „Скорпіон-2” на глибину 12–14 см. При цьому, порівняно з оранкою чи обробітком грунту плоскорізальними знаряддями, собівартість 1 т зерна зменшується відповідно на 2,0 і 3,7 %, а рівень рентабельності зростає на 8,0 і 7,8%.
Наведено результати досліджень з вивчення вмісту ефірної олії в насінні коріандру та рівня її збору з одного гектара. Виявлена залежність вмісту ефірної олії від маси 1000 насінин, ширини міжрядь, норм висіву. Встановлено, що високий збір ефірної олії з одиниці площі забезпечується при звичайному рядковому способі сівби з міжряддями 15 см, порівняно з 30 та 45-сантиметровими міжряддями, при всіх нормах висіву.
Одержано попередні результати досліджень з ефективності різних заходів захисту посівів кукурудзи цукрової від бур’янів. Наведено дані врожайності качанів при застосуванні ґрунтових і післясходових гербіцидів при ранньому і оптимальному строках сівби.
Одержано попередні результати досліджень впливу способу і глибини основного обробітку грунту, строку внесення та доз мінеральних добрив на урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості.
Проаналізовано результати досліджень, отриманих в трирічному польовому досліді (2007–2009 рр.) з розробки елементів сортової агротехніки нових гібридів кукурудзи. Розглянуто вплив на продуктивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості густоти рослин та рівня мінерального живлення.
Наведено результати аналізу наявних сортових ресурсів та стану виробництва зерна ячменю ярого в Україні залежно від гідротермічних умов. Виявлено сорти зі стабільною реалізацією генетичного потенціалу в умовах значного коливання середньодобових температур повітря і вологозабезпеченості.
Досліджено вплив органо-мінеральних добрив та біогумусу на урожайність та якісні показники огірка сорту Фенікс. Встановлено, що при використанні цих добрив спостерігається збільшення урожайності та поліпшення якості отриманої продукції.
Вивчено вплив біопрепаратів і регуляторів росту природного походження на формування морфологічних ознак і елементів структури врожайності рослин різних сортів вівса в зоні північного Степу. Встановлено високу технологічну дію фосфоентеріну і КЛ 9, емістиму С і агату 25 К при передпосівній обробці насіння та обприскуванні посівів: приріст врожаю зерна становив 0,27–0,33 і 0,35–0,45 т/га відповідно.
Наведені результати вивчення впливу строків сівби та весняних азотних підживлень на продуктивність рослин ячменю озимого по стерньовому попереднику (ячмінь ярий). З'ясовано, що найбільш високий урожай ячмінь озимий формував при сівбі в період з 25 вересня по 5 жовтня і внесенні мінеральних добрив в дозі N60Р60К30 кг/га д. р. під передпосівну культивацію з наступними весняними підживленнями азотом: поверхнево по мерзлоталому ґрунту N30 кг/га д. р. і прикоренево (локально) N60 кг/га д. р. в кінці фази кущення рослин.
Узагальнено результати досліджень з впливу погодних умов на ріст і розвиток рослин сої залежно від систем удобрення та збільшення частки цієї культури в структурі посівних площ в умовах північного Степу України. Встановлено, що у зерно-просапній сівозміні з насиченням соєю до 40 %, порівняно з зерно-паро-просапною сівозміною відмічалося зниження насіннєвої продуктивності культури при органо-мінеральній системі удобрення – на 2,8–4,3 %, а з насиченням соєю сівозміни до 60 % – на 6,6–10,7 % при всіх системах, що досліджувалися.
Згідно з результатами досліджень, при вирощуванні в Присивашші по чорному пару озимих культур, таких як пшениця та ячмінь, перевагу слід надавати пшениці озимій і сіяти її в першій половині жовтня з нормою висіву 6 млн схожих насінин/га. Після непарових попередників для одержання фуражного зерна доцільно висівати ячмінь озимий – порівняно з пшеницею він забезпечує вищий врожай зерна. Норма висіву для ячменю озимого після ячменю ярого та соняшнику має становити 5 млн схожих насінин/га, а строк сівби припадати на період з 25 вересня по 5 жовтня.
У статті наведено результати наукових досліджень з вивчення фотосинтетичної діяльності рослин пшениці озимої в Степу України. Встановлено взаємозв’язок між рівнем мінерального живлення, площею листкової поверхні рослин, чистою продуктивністю фотосинтезу та фотосинтетичним потенціалом посіву пшениці озимої після різних непарових попередників.
Наведено результати досліджень впливу строків сівби та умов осіннього періоду вегетації на стійкість рослин тритикале озимого до несприятливих умов зимового періоду. Простежена залежність накопичення і витрати вуглеводів в листках та вузлах кущення показує, що одним з головних показників, які характеризують зимостійкість, є кількість вуглеводів в рослинах при виході їх із зимівлі. Отримані експериментальні дані свідчать, що найвищий рівень збереження рослин і пагонів тритикале озимого був зафіксований при сівбі 25 вересня.
В статті представлено результати досліджень умов оптимізації ризогенезу клонованих рослин жита озимого (Secale cereale L.) в культурі in vitro. Визначено склад модифікованого живильного середовища та вплив екзогенних ауксинів на укорінення рослинного матеріалу.
З'ясовано, що застосування антиоксидантного препарату АОК-М сумісно з фунгіцидом бенлат для передпосівної інкрустації насіння зумовлює збільшення суми хлорофілів a і b та вмісту каротиноїдів у листках рослин пшениці озимої.
З'ясовано, що при застосуванні препарату байкал ЕМ-1 певним чином посилюється розвиток ґрунтової мікрофлори, а при внесені мінеральних добрив ці процеси дещо послаблюються. За рахунок стимулювання ґрунтової біоти покращується розвиток рослин, як наслідок – збільшується їх продуктивність.
Доведено, що повний хімічний захист посівів ячменю ярого від бур’янів, шкідників і хвороб забезпечує підвищення виходу кондиційного насіння – на 17,7–22,7%. В комплексі хімічного захисту ячменю ярого головну роль в поліпшенні посівних якостей насіння відіграє захист посівів від бур’янів.
Наведено результати вивчення інтродукованих сортів різних підвидів кукурудзи. Виділено зразки з високим рівнем прояву продуктивності та елементів її структури, частина з яких увійшла до складу ознакових колекцій кукурудзи розлусного, цукрового і кременистого типу. Використання цих колекцій сприятиме підвищенню ефективності селекційної роботи зі створення нового лінійного матеріалу кукурудзи різного напрямку використання і розширенню та збагаченню її генофонду.
Результати проведених експериментальних досліджень свідчать, що при вирощуванні пшениці озимої в умовах Присивашшя найбільшу урожайність зерна (6,4 т/га) було одержано по чорному пару при сівбі 5 жовтня з нормою висіву 6 млн схожих насінин/га, після соняшнику та ячменю ярого – 25 вересня цією ж нормою (3,97 та 4,55 т/га відповідно). Зерно за якістю відповідало другому та третьому класам, а економічні показники в цих варіантах були найкращими.