ГоловнаТехнологіяСтруктура відділуЛабораторія захисту рослин

Лабораторія захисту рослин

Завідувач — Євген Леонтійович Дудка кандидат біологічних наук.

Основні наукові дослідження відділу:

Розробка екологічно безпечних технологій обмеження шкодочинності хвороб і шкідників у посівах колосових культур, кукурудзи та запасах зерна:

  • удосконалення асортименту протруйників насіння, інсектицидів і фунгіцидів;
  • поєднання застосування пестицидів і інших біологічно активних речовин для інкрустації насіння і обробки посівів;
  • використання агротехнічних заходів і сортової стійкості рослин, методів відновлення біотичного потенціалу агроценозів;
  • прийняття рішень на основі моніторингу фітосанітарного стану посівів та запасів зерна.

Досягнення:

  • вивчені особливості розвитку бактеріозу і сажкових хвороб кукурудзи, сірої гнилі, нігроспорозу і фузаріозу качанів, диплодіозу та кореневих і стеблових гнилей;
  • вияснені основні закономірності стійкості кукурудзи до хвороб;
  • розроблений і впроваджений на заводах напівсухий спосіб протруєння насіння;
  • розроблені способи однофазного термічного знезараження та напівсухого протруєння насіння озимої пшениці і ячменю
  • створення першої комплексної системи заходів захисту кукурудзи від хвороб, шкідників і бур‘янів;
  • розроблені варіанти інтегрованих систем захисту кукурудзи при вирощуванні її за інтенсивною технологією, а також для умов зрошення і насінницьких посівів.

Історична довідка

Перші дослідження з вивчення біології найбільш шкодочинних комах, етіології хвороб та розробки заходів захисту від них, одразу ж після створення Інституту, виконані під керівництвом завідувачів лабораторії ентомології Є.В. Клокова та фітопатології — Є.Є. Фоміна. З Інститутом пов’язані імена й інших видатних вчених. Тут працював А.І. Борггардт, автор першої в нашій країні системи протисажкових заходів. У 1946–1966 рр. лабораторію фітопатології очолював доктор с.-г. наук, лауреат Державної премії СРСР Ф.Є. Немлієнко. Під його керівництвом і за участі Г.В. Грисенко, І.О. Сіденко, Т.О. Кулик, Т.Л. Сотули, В.М. Мажари вивчені особливості розвитку бактеріозу і сажкових хвороб кукурудзи, сірої гнилі, нігроспорозу і фузаріозу качанів, диплодіозу та кореневих і стеблових гнилей, вияснені основні закономірності стійкості кукурудзи до хвороб, розроблений і впроваджений на заводах напівсухий спосіб протруєння насіння. М.М. Цимбалом, І.П. Парієм, А.А. Морщацьким розроблені способи однофазного термічного знезараження та напівсухого протруєння насіння озимої пшениці і ячменю. Ентомологічні дослідження (Є.В. Клоков, П.І. Сусідко, І.О. Федько, О.П. Кокот, Г.А. Андреєва, М.Д. Бієнко) спрямовувались на вивчення хлібної жужелиці, хлібних жуків, дротяників, злакових мух, кукурудзяного метелика та інших шкідників колосових культур, зернобобових трав та розробку заходів боротьби з ними.

Результатом співпраці колективів лабораторій фітопатології (завідувач доктор біол. наук Г.В.Грисенко), ентомології (завідувач доктор біол. наук П.І.Сусідко) і боротьби з бур‘янами було створення першої комплексної системи заходів захисту кукурудзи від хвороб, шкідників і бур‘янів, а в 1972 р. такі системи були розроблені для всіх десяти зон кукурудзосіяння СРСР. Під керівництвом В.М. Писаренка (1982 – 1989 рр.) відділом захисту рослин розроблені варіанти інтегрованих систем захисту кукурудзи при вирощуванні її за інтенсивною технологією, а також для умов зрошення і насінницьких посівів.

Сучасні дослідження проводять наукові співробітники О.М. Сумароков, Є.Л. Дудка, М.П. Явдощенко, Н.І. Пінчук, Б.О. Терещенко, Т.В. Гирка, Г.А. Токарчук, К.А. Деревенець, О.А. Горщар.