ГоловнаБібліотекаБюлетеніБюлетень №4

Бюлетень Інституту зернових культур НААН України. – 2014. – №7

Зміст


Землеробство, рослинництво, селекція

  • Cherenkov A. V.,Kozechko V. I.
    QUALITY OF GRAIN OF DIFFERENT SORTS OF WINTER WHEAT DEPENDING ON AGRO-TECHNOLOGY METHODS OF CULTIVATION IN THE CONDITIONS OF THE NORTHERN STEPPE
    Результати наведених експериментальних досліджень свідчать, що при вирощуванні різних сортів пшениці озимої після ріпаку ярого в умовах північного Степу України, якісне зерно (третього класу) можливо одержати за сівби 25 вересня та 5 жовтня. Серед сортів, вирощених на дослідних ділянках, найбільшим вмістом білка (11,2–13,0 %) та клейковини (17,5–22,7 %) в зерні відзначався сорт Селянка, найменші показники були у сорту Подолянка – 10,6–12,5 та 17,1– 21,9 % відповідно. Встановлено вплив норм висіву насіння на показники якості зерна. Високий вміст білка та клейковини в зерні був за норми висіву 4 млн схожих насінин/га, зі збільшенням посівної норми значення цих показників зменшувалися. У середньому за роки досліджень найвищу врожайність формував сорт Селянка (4,89 т/га) за сівби 25 вересня (норма висіву 5 млн схожих насінин/га). Найвища врожайність сорту Золотоколо-са (4,20 та 4,19 т/га) була за сівби 25 вересня (5 млн) та 5 жовтня (6 млн схожих насінин/га). Серед сортів найнижчою врожайністю відзначався сорт Подолянка – 2,99–3,75 т/га.
  • Солодушко М. М., Явдощенко М. П., Романенко О. Л.
    ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА РОЗВИТОК ХВОРОБ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ.
    На основі аналізу експериментальних даних більш ніж за 20-річний період встановлено, що в умовах північного Степу найвищу врожайність зерна пшениці озимої можливо отримати за сівби з 15 по 25 вересня. Виявлено стійку тенденцію до зміщення строків сівби в бік більш пізніх порівняно з раніше рекомендованими. Показано тісний зв’язок між строками сівби та розвитком хвороб в посівах пшениці озимої.
  • Хорішко С.А., Козельський О.М.
    ЕФЕКТИВНІСТЬ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ.
    Наведено результати досліджень з вивчення впливу попередників та добрив на зернову про-дуктивність різних сортів пшениці озимої в умовах північного Степу України. За результатами досліджень встановлено, що найвищу урожайність забезпечує фонове внесення мінеральних добрив з наступним підживленням посівів КАС (N30) у фазі кущення навесні. За даного режиму живлення при вирощуванні по чорному пару найвищу врожайність забезпечив сорт Скарбниця (7,30 т/га); після гороху та соняшнику більш урожайним виявився сорт Писанка – його зернова продуктивність ста-новила по цих попередниках 4,76 та 4,15 т/га відповідно.
  • Цилюрик О.І., ШапкаВ.П.
    ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ПІД ЯЧМІНЬ ЯРИЙ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ.
    Досліджено вплив різних способів основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий на агрофізичні властивості та водний режим чорнозему звичайного, забур’яненість посівів, продуктивність і економічну ефективність виробництва зерна цієї важливої зернової культури. Встановлено, що чизельний обробіток ґрунту поліпшує накопичення вологи в грунті, гарантує високий урожай і найвищий рівень рентабельності виробництва зерна.
  • Ткаліч Ю.І., Ткаліч І.Д., Бочевар О.В., Кохан А.В.
    АГРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ПОЛІПШЕННЯ АГРОЦЕНОЗУ СОНЯШНИКУ В СТЕПУ.
    З’ясовано особливості формування продуктивності соняшнику залежно від способів сівби і густоти стояння рослин. Показана доцільність вирощування цієї культури в посівах з міжряддями 30–35 см і навіть 15 см при густоті 70–75 тис. рослин/га. При звуженні міжрядь за рахунок більш рівномірного розміщення рослин на площі, зменшення конкуренції між ними за фактори зовнішнього середовища можна одержувати вищі врожаї насіння соняшнику, ніж за стандартних міжрядь.
  • Чабан В.І., Клявзо С.П., Подобед О.Ю.
    ВМІСТ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ В РОСЛИНАХ КУКУРУДЗИ ТА ОЦІНКА МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ.
    Досліджена динаміка та закономірності надходження макро- та мікроелементів у рослини кукурудзи. Проведена оцінка потенційних можливостей накопичення цих елементів зерном і вегета-тивною масою. Встановлено, що елементний склад не є константним показником і змінюється за-лежно від функціонального значення елемента, віку рослин та умов їх вирощування. Запропоновані градації вмісту елементів є критерієм оцінки і коректування системи живлення рослин кукурудзи.
  • Satarova T. M., Сherchel V. Yu, Abraimova O. E., Borisova V. V., Goncharov Yu. O., Starostina O. M.
    ШКОДОЧИННІСТЬ СЕГЕТАЛЬНО-РУДЕРАЛЬНИХ БУР’ЯНІВ.
    The results of the analysis of single nucleotide polymorphism (SNP) on 384 DNA-markers for Ukrainian maize inbreds of different maturity groups are represented. Alleles of top-SNP-markers which are specific for early inbreds in comparisons with early-middle, middle and late-middle ones are determined.
  • Кирпа М. Я., Стюрко М. О., Бондарь Л. М.
    ЯЧМІНЬ – СТАН ВИРОБНИЦТВА, НОВІ СОРТИ І МОЖЛИВОСТІ.
    Проведений аналіз технологічних процесів післязбиральної обробки насіння кукурудзи в умовах типового кукурудзообробного заводу. Встановлений вплив технологічних процесів на схожість насіння та врожайність гібридів кукурудзи, рекомендовані методи підвищення якості посівного матеріалу.
  • Gyrka A. D.
    AGROBIOLOGICAL FEATURES OF INCREASING THE OAT AND SPRING BARLEY PRODUCTIVITY IN NORTHERN STEPPE OF UKRAINE.
    The article reflects the results of researches to identifying the effective agrobiological methods of increasing the grain productivity in oat and spring barley plants. It is established, that spring small cereal crops, placed after recommended predecessors, much better reacts to increasing agrochemical background. Cultivation of oat and spring barley after predecessor winter wheat by application N40P40K40 and subsequent feeding plants by nitrogen in the phase of tillering (N30) and spraying micronutrients reakom provides the largest grain harvest – 3,96 and 3,32 t/ha, respectively, in of oat and barley plants, while reducing the pesticide load on agrocoenosis.
  • Горщар О. А., Т. М. Педаш Т. М, Горщар В. І.
    ЗАВЧАСНА ОБРОБКА НАСІННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО БІОПРЕПАРАТОМ МІКОСАН-Н.
    Наведені результати досліджень з визначення ефективності завчасної обробки насіння ячменю ярого препаратом мікосан-Н та встановлення оптимальних норм його витрати з метою обмеження розвитку патогенної мікофлори при зберіганні посівного матеріалу.
  • Грабовський М. Б.
    УРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ НА СИЛОС ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ.
    Наведені результати досліджень з вивчення впливу мінеральних добрив на урожайність гібри-дів кукурудзи різних груп стиглості при вирощуванні їх на силос.
  • Якунін О. П., Заверталюк О. В., Заверталюк В. Ф.
    РЕЗИСТЕНТНІСТЬ РОСЛИН ГІБРИДА КУКУРУДЗИ РОЗЛУСНОЇ ГОСТИНЕЦЬ ДО ФІТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ ГЕРБІЦИДІВ.
    Наведено експериментальні дані щодо реакції кукурудзи розлусної на фітотоксичну дію гербіцидів. Відмічено деякий негативний вплив на ростові процеси, формування листкового апарату і врожайність зерна при використанні гербіцидів у дозах, які є оптимальними в посівах кукурудзи зубовидного та кременистого підвидів.
  • Клімова О. Є.
    КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ РЕКОМБІНАНТНИХ ЛІНІЙ КУКУРУДЗИ ЦУКРОВОЇ ЗА СУКУПНІСТЮ СЕЛЕКЦІЙНИХ ОЗНАК.
    Наведені результати кластерного аналізу генетичної структури рекомбінантних ліній кукурудзи цукрової, який уможливлює проведення багатомірної класифікації лінійного матеріалу, його диференціацію за генетичними дистанціями, встановлення ступеня гетерогенності зародкової плазми окремих груп та з'ясування рівня спорідненості конкретних генотипів для забезпечення раціонального їх використання в різних програмах селекції кукурудзи цукрової.
  • Краснєнков С. В., Дудка М. І., Березовський С. В, Носов С. С.
    ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ВОЛОГІСТЬ ЗЕРНА ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ
    Наведені результати вивчення продуктивності гібридів кукурудзи залежно від строків сівби. Визначена перевага першого терміну сівби за показниками врожайності та вологості зерна порівняно з другим і третім. Проаналізовано експериментальні дані впливу гідротермічних умов вегетацій-ного періоду на індивідуальну продуктивність рослин кукурудзи.
  • Kramaryov S. M., S. V. Krasnenkov S. V., Artemenko S. F.
    AGRICULTURAL CHEMICAL EVOLUTION OF BLACK SOIL.
    The study of changes in agrochemical properties of ordinary hard loamy black soils under the influence of anthropogenic factors prolonget action. For this purpose, a comparative assessment of two soil profiles in arable land and virgin soil was conducted. In the arable land was seen the agrochemical properties deterioration, especially in the upper layers.
  • Горщар О. А., Токарчук Г. А., Горщар В. І.
    ЗАСТОСУВАННЯ СУМІШЕЙ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ОБРОБКИ ЗЕРНОПРОДУКЦІЇ З МЕТОЮ ЗАХИСТУ ВІД НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ШКІДНИКІВ.
    Встановленні особливості розповсюдження, видовий склад шкідників запасів зерна та їх шкідливість в умовах господарств Дніпропетровської (центральна зона) та Одеської (південна зона) областей. Розроблено спосіб боротьби зі шкідниками шляхом використання сумішей хімічних і біологічних препаратів, можливо він зацікавить спеціалістів аграрного сектору.
  • Ткаліч Ю. І., Матюха В. Л., Богуславська Л. В.
    ПІСЛЯДІЯ ГЕРБІЦИДІВ НА ГВАЯКОЛ-ЗАЛЕЖНУ ПЕРОКСИДАЗНУ СИСТЕМУ ПАРОСТКІВ КУКУРУДЗИ.
    У модельному експерименті визначено співвідношення фракцій пероксидази в корінцях та паростках кукурудзи після дії на них гербіцидів. Встановлено, що переважна частина ферменту перебуває у зв’язаному стані. Можливо, більш висока активність зв’язаних фракцій пероксидази в клітинах корінців і паростків кукурудзи певною мірою пояснюється стійкістю їх до гербіцидного наван-таження.
  • Артеменко С. Ф., Рибка В. С., О. В. Ковтун О. В.
    АГРОТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО ПІСЛЯ СОЇ В СІВОЗМІНАХ КОРОТКОЇ РОТАЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
    Наведені результати досліджень з економічної оцінки ефективності вирощування ячменю озимого після сої в сівозмінах короткої ротації за різних доз внесення добрив. Восени за умов дос-татнього зволоження доцільним є вирощування в сівозміні ячменю озимого замість ярого, що забезпечить значно більшу врожайнісь зерна і високу економічну ефективність.
  • Дудка М. І.
    КОРМОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ РАННІХ ЯРИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДОВОГО СКЛАДУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ НА ЗЕЛЕНИЙ КОРМ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ.
    Наведені результати експериментальних досліджень (2009–2011 рр.) добору ранніх ярих однорічних сільськогосподарських культур з родин тонконогових (Poaceae) та бобових (Fabaceae) для сумісного вирощування їх з редькою олійною (Raphanus sativus L. var. oleifera Metzg., родина капус-тяних – Brassicaceae) на зелений корм в північному Степу України. Встановлені біометричні показ-ники і морфологічна структура рослин, ботанічний склад та урожайність сумісних ранніх ярих агрофітоценозів при вирощуванні їх на зелений корм. За результатами трирічних експериментальних польових досліджень з'ясовано, що при вирощуванні тритикале ярого, вівса та вики ярої в умовах північного Степу в ранньовесняних посівах дво- і трикомпонентних сумішок можливо за рахунок введення до їх складу редьки олійної підвищити продуктивність новостворених агрофітоценозів за урожайністю зеленої маси (на 20,9–60,5 %) і збором абсолютно сухої речовини (на 11,6–51,6 %) порівняно з традиційною ячмінно-гороховою сумішкою і забезпечити конвеєрне надходження зеленого корму з третьої декади травня протягом 20 днів.
  • Сухова Г. І.
    ПРОДУКТИВНІСТЬ ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ В УМОВАХ СТЕПУ.
    Представлені результати досліджень з вивчення продуктивності різних за морфологічним типом сортів гороху у виробничих умовах Луганської області. Найбільш високі та стабільні показники продуктивності забезпечив сорт безлисточкового морфологічного типу Модус, який сформував врожайність зерна 2,98 т/га. Рівень рентабельності при вирощуванні цього сорту був найбільш високим – 157,2 %.
  • Козаченко М. Р., Четверик О. О.
    МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КІЛЬКІСНИХ ОЗНАК СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ РІЗНОГО ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
    У лабораторії селекції і фізіології озимої пшениці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва в 2012–2014 рр. досліджено прояв кількісних ознак у деяких сортів пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження.
  • Рожков А. О.
    ФОРМУВАННЯ БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ НОРМИ ВИСІВУ НАСІННЯ І СПОСОБУ СІВБИ
    Висвітлено результати чотирирічних досліджень впливу способів сівби та норм висіву насіння на формування біометричних показників і врожайність зерна пшениці твердої ярої сорту Харківська 41. Встановлена висока ефективність смугового способу сівби на підвищення повітряно-сухої маси як з одиниці посівної площі, так і однієї рослини.
  • Попов С. І., Авраменко С. В., Курилов О. С.
    ЗБИРАННЯ СХИЛЬНИХ ДО ПОЛЯГАННЯ СОРТІВ ГОРОХУ ПРЯМИМ КОМБАЙНУВАННЯМ В ЗОНІ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ.
    Наведені результати досліджень з вивчення впливу різних доз осіннього прикореневого підживлення на формування врожайності та якості зерна пшениці м’якої озимої. Встановлено, що в середньому за роки досліджень (2010–2014 рр.) найвищу врожайність (4,68 т/га) та якість зерна пшениця озима забезпечила за осіннього внесення нітроамофоски в дозі N30P30K30. Найбільш стабіль-ну за роками надбавку врожайності (max-min = 0,30 т/га) одержано при внесенні аміачної селітри в дозі N30 – в середньому 0,35 т/га.
  • Лебідь Є. М., Десятник Л. М., Льоринець Ф. А., Федоренко І. Є., Ліб І. М.
    ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В ПАРОВІЙ ЛАНЦІ СІВОЗМІН ЗАЛЕЖНО ВІД ОБРОБІТКУ ТА УДОБРЕННЯ ҐРУНТУ.
    Наведено результати багаторічних досліджень з вивчення впливу чорного, зайнятого і сидерального пару парової ланки сівозміни, а також полицевого та безполицевого основного обробітку і удобрення ґрунту на урожайність кукурудзи на зерно після попередника пшениця озима.
  • Бенда Р. В.
    ЕФЕКТИВНІСТЬ ВОДОСПОЖИВАННЯ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ І НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ.
    Наведено результати досліджень з вивчення впливу строків сівби і норми висіву насіння на особливості накопичення продуктивної вологи під посівами ячменю озимого в основні фази розвитку ро-лин та з'ясовано їх рівень водоспоживання. Встановлено, що найбільш ефективно використовували вологу посіви за сівби 25 вересня і норми висіву 5 млн схожих насінин/га – коефіцієнт водоспожи-вання був найменшим і становив 481 м3/т.
  • Пінчук Н. І., Гирка Т. В.
    ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ДИНАМІКА ЩІЛЬНОСТІ КОМАХ РЯДУ ЖОРСТКОКРИЛИХ У ПОСІВАХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР.
    Наведені результати вивчення видового складу комах ряду жорсткокрилих в агроценозах зернових культур. Визначені домінуючі види, сезонна динаміка щільності жуків за трофічною спеці-алізацією.
  • Семеняка І. М., Семеняка О. І.
    ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ТА СТРОКИ СІВБИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКА ЯК ЧИННИКИ АДАПТИВНОСТІ КУКУРУДЗИ РОЗЛУСНОЇ ДО УМОВ НЕДОСТАТНЬОГО ЗВОЛОЖЕННЯ.
    Встановлено, що при вирощуванні кукурудзи розлусної в умовах недостатнього зволоження віддавати перевагу слід попереднику соя та оранці на глибину 25–27 см. Допустимими є також поперед-ники кукурудза на зерно і соняшник. Економічно обґрунтовані строки сівби після таких попередників, як соя і соняшник, – стійке прогрівання грунту до температури 8–10 °С, а після кукурудзи на зерно – 12–14 °С.
  • Гирка А. Д., Іщенко В. А., Андрейченко О. Г.
    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАСИ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ПЛІВЧАСТОГО ТА ГОЛОЗЕРНОГО В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ.
    Визначено вплив норм висіву насіння, доз і строків використання макро- та мікродобрив, біопрепаратів і регуляторів росту на формування маси зерна з головного колосу рослини ячменю ярого голозерного й плівчастого при вирощуванні після різних попередників: соя, соняшник та пшениця озима. Встановлено, що найбільший приріст маси зерна ячменю ярого був за норми висіву 5,0–5,5 млн схожих насінин/га, передпосівної обробки насіння біопрепаратом поліміксобактерин або діазофіт, збільшених доз мінеральних добрив N30-40P30-40K30-40, і обприскування посівів у фазі кущення мікродобривом реаком або регулятором росту біосил при вирощуванні після сої та пшениці озимої.
  • Желязков О. І.
    ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ НА ЗЕРНОВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ПО СТЕРНЬОВОМУ ПОПЕРЕДНИКУ.
    Наведені результати досліджень з вивчення ефективності передпосівної обробки насіння та підживлення мікродобривом посівів сучасних сортів пшениці озимої в умовах північного Степу України. Експериментально доведено, що найвищу врожайність сорти Золотоколоса (5,05 т/га) та Заможність (4,64 т/га) формували у варіантах з передпосівною обробкою насіння протруйником селест Топ 312.5 FS, 1,5 л/т та мікродобривом реаком-плюс-зерно з наступним підживленням хелатним добривом рослин у фазі кущення навесні. Кількість продуктивних стебел і маса зерна з колосу на цих ділянках була найвищою і становила 416 і 390 шт./м2 та 1,22 і 1,19 г відповідно. Зменшення норми витрати протруйника на 30 % при обробці насіння сумісно з мікродобривом призвело до підвищення значень вказаних показників продуктивності.
  • Кулик І. О.
    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ, СПОСОБІВ ТА СТРОКІВ ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ПІСЛЯ РІЗНИХ ПОПЕРЕДНИКІВ
    Наведені результати вивчення впливу доз, способів та строків внесення мінеральних добрив на врожайність вівса голозерного після різних попередників. Встановлено, що найбільші показники врожайності зерна були у варіанті N30 + реаком-СР-зерно: на фоні без добрив (3,21 т/га) – після по-передника пшениця озима; на фоні N20P20K20 (3,48 т/га) та N40P40K40 (3,59 т/га) – після кукурудзи МВС. Кращим попередником для вівса голозерного є кукурудза МВС – тут врожайність зерна була на 4,9 та 11,5 % більшою, ніж після пшениці озимої та соняшнику відповідно.
  • Прядко Ю. М.
    ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ РОСЛИН ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ОСІННІЙ ПЕРІОД ВЕГЕТАЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ І СТРОКІВ СІВБИ
    Наведено результати досліджень з вивчення впливу попередників, строків сівби та доз мінеральних добрив на особливості росту і розвитку рослин пшениці озимої в осінній період вегетації. Встановлено, що при допосівному внесенні N60P60K60 та оптимальних строках сівби (третя декада вересня), рослини по всіх попередниках на час припинення осінньої вегетації мають коефіцієнт кущення від 2,6 до 3,6 і накопичують достатню кількість вуглеводів (31,6–35,7 %) у вузлах кущення, тобто є всі підстави для доброї перезимівлі посівів пшениці озимої.
  • Пальчук Н. С.
    ФОТОСИНТЕТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОСЛИН РІЗНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ
    Наведено результати наукових досліджень з вивчення фотосинтетичної діяльності рослин різних сортів пшениці озимої залежно від мінерального живлення в умовах північного Степу Укра-їни. Встановлено взаємозв'язок між системою мінерального живлення, площею листкової поверхні, чистою продуктивністю фотосинтезу та фотосинтетичним потенціалом посівів пшениці озимої у різних за рівнем інтенсивності сортів.
  • Кравець С. С.
    ВПЛИВ ҐРУНТОВОГО ГЕРБІЦИДУ НА ПОВНОТУ СХОДІВ САМОЗАПИЛЕНИХ ЛІНІЙ КУКУРУДЗИ.
    Проаналізовано вплив ґрунтового гербіциду на повноту сходів самозапилених лінії кукурудзи.
  • Черчель В. Ю., Боденко Н. А., Клименко Л. О.
    ОКРЕМИЙ СКРИПАЛЬ ГРАЄ САМОСТІЙНО – ОРКЕСТР ПОТРЕБУЄ ДИРИГЕНТА.
    Інститут зернових культур НААН України
  • Лебідь Є. М., Мойсєєнко В. П.
    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАСИ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ПЛІВЧАСТОГО ТА ГОЛОЗЕРНОГО В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ.
    Інститут зернових культур НААН України
  • Зоотехнія, ветеринарія

  • Kosir V. S.
    INCREASED DIGESTIBILITY AND NUTRITIONAL VALUE OF ROUGHAGE
    Influence of chopped straw ammoniation from winter wheat, also stalks and ears of corn after threshing grain on their digestibility and nutritional value is studied. It is proved that the use of feed increases the energy growth of calves for fattening.
  • Халак В. І.
    ВМІСТ ЗАГАЛЬНОГО КАЛЬЦІЮ ТА НЕОРГАНІЧНОГО ФОСФОРУ У СИРОВАТЦІ КРОВІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ТА ЙОГО ЗВ'ЯЗОК З ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ І ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ НАЙДОВШОГО М’ЯЗА СПИНИ
    Наведено результати досліджень вмісту загального кальцію та неорганічного фосфору у сиро-ватці крові молодняку свиней та фізико-хімічного і хімічного складу найдовшого м’яза спини. Встановлено, суттєвий вплив показників інтер’єру (вмісту загального кальцію та неорганіч-ного фосфору) на вологоутримуючу здатність м’язової тканини (Rx/у = 6,57), інтенсивність її за-барвлення (Rx/у = -10,65) та енергетичну цінність (Rx/у = 19,82).
  • Петренко В. І., Дімчя Г. Г., Майстренко А. Н., Порвас Н. Г., Ситенко І. Л.
    ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГІЇ ТА ПРОТЕЇНУ ВИСОКОПРОДУКТИВНИМИ КОРОВАМИ У РІЗНІ ПЕРІОДИ ЛАКТАЦІЇ
    Наведені дані ефективності використання кормів високопродуктивними коровами в різні періоди лактації, рівень конверсії енергії та протеїну кормів в енергію і білок молока при нормуванні основних поживних речовин добового раціону за вітчизняними (2012 р.), адаптованими до NRC нормами. Дослідження проводилися в СПП «Чумаки» Дніпропетровської області.
  • Логвіненко В. І., Зєльдін В. Ф.
    СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЖИТТЄВИХ ФУНКЦІЙ БУГАЙЦІВ НА ВІДГОДІВЛІ
    Наведено результати досліджень з вивчення дії імпульсного струму як фактора стимуляції життєвих функцій бугайців на відгодівлі. Встановлено, що імпульсний струм певних параметрів викликає в організмі тварин деякі фізіологічні зрушення, що призводить до посилення роботи передшлунків і процесів травлення, споживання і засвоєння поживних речовин раціону. Це в свою чергу зумовлює посилення ростових процесів та розвитку у тварин, підвищення середньодобового приросту маси тіла.
  • Денисюк О. В.
    ДИНАМІКА ЖИВОЇ МАСИ КОРІВ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ У РАННЬОМУ ОНТОГЕНЕЗІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК З МОЛОЧНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ
    Визначено ваговий ріст тварин української червоної молочної та голштинської порід великої рогатої худоби в ранньому онтогенезі, його зв'язок з наступною молочною продуктивністю. Вста-новлено незначну та недостовірну кореляцію (r = -0,154 – +0,208) між молочною продуктивністю тварин різних генотипів і їх живою масою в ранньому онтогенезі, крім 18-місячних телиць укра-їнської червоної молочної породи. Доведено, що більш молочних в майбутньому телиць української червоної молочної породи можливо відбирати у 18-місячному віці за живою масою (r = +0,424, при Р>0,999).