Інтеграція у світовий науковий і освітянський простір через провадження фундаментальних та прикладних інноваційних розробок у галузі зерновиробництва з метою вирішення глобальних проблем – продовольчої, енергетичної, екологічної, фінансової і кадрової
Цього року наукова громадськість і аграрії нашої країни відзначають 80-річчя плодотворної науково-дослідної діяльності однієї з найстаріших дослідних установ України – Інститут зернового господарства Національної академії аграрних наук України.
У статті висвітлені актуальні питання зернової продуктивності, встановлені особливості формування врожаю залежно від погодних умов, строків сівби та попередників при вирощуванні озимої пшениці в різних регіонах Степу України. На основі багаторічних досліджень, спостережень та детального аналізу гідротермічних умов обґрунтовані оптимальні строки сівби озимої пшениці, визначено її продуктивність по різних попередниках.
Вивчено вплив позакореневого підживлення баковими сумішами комплексних рідких добрив з післясходовими гербіцидами на продуктивність кукурудзи і проведено економічну оцінку щодо ресурсозбереження і прибутковості.
В статті наведено результати польових дослідів з вивчення фітотоксичної ефективності післясходових гербіцидів нового покоління в посівах кукурудзи. Встановлено, що використання біогербіциду каллісто шляхом внесення в грунт або обприскування вегетуючих рослин кукурудзи за рівнем технічної ефективності є недостатнім для попередження втрат урожаю зерна від бур´янів. Більш широкого спектра фітотоксичної дії каллісто досягали за рахунок використання препарату у вигляді бакової суміші з гербіцидом мілагро ( каллісто – 0,2 л/га + ПАР біопауер – 1,25 л/га + мілагро – 0,8 л/га). При цьому загибель або пригнічення тонконогових і двосім’ядольних бур´янів становила майже 80,2%.
В статті наведено результати експериментальних даних та їх аналіз щодо ефективності попередників, способів основного обробітку грунту та гербіцидів як засобів контролювання бур’янів в посівах гібридів кукурудзи. Встановлено, що на фоні різного ступеня забур’яненості посівів найвищу технічну ефективність забезпечили поєднання ґрунтового гербіциду герб з вегетативним таск та дворазове обприскування кукурудзи препаратом таск.
Проведено аналіз запасів продуктивної вологи в грунті на час відновлення весняної вегетації озимої пшениці при вирощуванні її по чорному пару і соняшнику за сівби в різні строки. Одержано результати досліджень щодо впливу умов вирощування на урожайність озимої пшениці різних за інтенсивністю сортів та показана можливість прогнозу величини врожаю залежно від кількості вологи в грунті рано навесні.
Отримані результати експериментальних досліджень свідчать, що одержання 6,5-7,0 т/га високоякісного зерна озимої пшениці по чорному пару забезпечують посіви за сівби в третій декаді вересня в разі застосування азотного підживлення дозою N30 рано навесні по мерзлоталому ґрунту поверхнево, з наступним внесенням N30 наприкінці фази кущення локально та N30 позакоренево у фазі колосіння.
Встановлено, що застосування мілкого дискового та безполицевого основного обробітку чистого пару не призводить до погіршення агрофізичних властивостей чорнозему звичайного і зменшення продуктивності озимої пшениці порівняно з глибокою оранкою та чизельним обробітком. На фоні мінімального обробітку відмічена тенденція до збільшення показників об’ємної маси і твердості піднасіннєвого прошарку ґрунту 10–30 см, а також зростання вмісту в орному шарі агрономічно-цінних фракцій 10–0,25 мм.
В статті наведено результати досліджень з виявлення особливостей формування і реалізації потенціалу зернової продуктивності озимої пшениці та якості її зерна залежно від попередника, застосування азотного підживлення у різні строки в умовах південного Степу України. Вивчена фотосинтетична діяльність рослин озимої пшениці за різних умов вирощування та її вплив на зернову продуктивність культури, показники якості зерна.
Встановлено, що найвища врожайність насіння соняшнику гібрида Дарій формується в посівах з міжряддями 30 см при густоті 50 та 70 тис. рослин/га, а найменша – з міжряддями 140 см при густоті 70 тис. рослин/га, де конкуренція між рослинами проявляється сильніше.
Досліджено вплив різних концентрацій дикамби та їх поєднань з 2,4-дихлорфеноксіоцтовою кислотою (2,4-Д) на індукцію калусогенезу в культурі незрілих зародків ліній кукурудзи з основних комерційних зародкових плазм. Встановлено, що для отримання морфогенних калусів повне або часткове заміщення у середовищі індукції 2,4-Д на дикамбу є суттєвим фактором впливу, ступінь ефективності якого визначається генотипом. Лінії з високим рівнем морфогенного калусогенезу та чутливі до дії ауксинового навантаження щодо формування крихкої калусної тканини типу II належали до зародкових плазм Iodent, Lancaster, PLS61 та Chi31.
Розкрито особливості формування врожаю насіння соняшнику при застосуванні гербіцидів. Встановлено, що внесення ґрунтових гербіцидів сприяє зростанню врожайності цієї культури на 0,50–0,96 т/га. При цьому за ефективності гербіцидів 92,5–93,1% вдається уникнути непродуктивних втрат вологи – 132 мм і основних елементів живлення – 186 кг/га д.р.
Наведено параметри вмісту гумусу в чорноземі звичайному залежно від типу та інтенсивності агровиробничого використання. Суттєве зниження його вмісту на ріллі, порівняно з перелогом, зумовлене порушенням речовинно-енергетичних процесів в системі грунт – рослина. Органо-мінеральна система удобрення (6,3 т/га + N22Р25К15) як складова гумусозбережних технологій в системі агротехнічних заходів забезпечує стан динамічної рівноваги при стабілізації вмісту гумусу на рівні 4,41%, що підтверджується відповідними розрахунками.
Наведено результати лабораторних і польових дослідів з виявлення особливостей формування якості зерна та продуктивності гібридів кукурудзи цукрової при вирощуванні, збиранні та обробці. З’ясовано, що показники якості насіння (енергія проростання, схожість, маса 1000 зерен, хімічний склад) та елементи продуктивності (накопичення сухої речовини, структура врожаю) досягають своїх найвищих значень при збиральній вологості зерна 35-40%, залежно від генотипу гібрида. Встановлені переваги швидкого термічного сушіння вологих качанів порівняно з повільним природним сушінням.
Наведено дворічні результати досліджень використання гуматмікроелементних і біологічних препаратів в технології вирощування гороху. Встановлено позитивний вплив передпосівної обробки насіння гороху гуматами амонію на проростання, укорінення та виживаність рослин, а також визначена тенденція до збільшення кількості азотфіксуючих бульбочок в ризосфері кореневої системи при застосуванні продукту переробки відходів рослинного походження – біогумату.
Викладені результати вивчення гібридів соняшнику вітчизняної і зарубіжної селекції в різні роки в умовах північного Степу України. В більшості років високі врожаї насіння формували гібриди Ясон, Дарій, Квін, Форвард, Рюрік, Запорізький 26, Одеський 122, Символ, Синтез, Тітанік, Каньон, Конгрес, Гена, Альянс.
Вивчені та виявлені сортозразки вівса, які є цінним вихідним матеріалом для подальшої селекційної роботи. Дані сортозразки мають більш високі показники продуктивності волоті та характеризуються високою стійкістю до біотичних та абіотичних факторів.
В статті наведено результати вивчення густоти стояння рослин соняшнику в центральному Лісостепу України. Доведено, що досліджуваний фактор має значний вплив на зміну біометричних показників, структурні елементи продуктивності, урожайність та вихід олії соняшнику. Найбільш оптимальною виявилась густота стояння рослин соняшнику 50 тис./га, – відмічалась найвища врожайність насіння та вихід олії.
Наведено результати досліджень врожайності гібридів цукрової кукурудзи на суходолі та в умовах зрошення у Степу України. Більш інтенсивний прояв ознак індивідуальної продуктивності рослин в зрошуваних умовах забезпечував високі рівні врожайності гібридів. Зміна фону вологозабезпечення зумовлює переорієнтацію генетичної організації структури продуктивності і процесу адаптації гібридів. Виділено високоефективні гібриди, здатні формувати високу продуктивність зі стабільністю її реалізації при різних градієнтах зволоження.
Показана можливість вирощування нуту в агроценозах півдня України без пестицидів і мінеральних добрив шляхом застосування препаратів на основі селекційних штамів M. cіcerі, фосфатмобілізуючих бактерій і мікроорганізмів – антагоністів фітопатогенів. Це може стати основою біологічної технології вирощування нуту для одержання екологічно безпечної продукції.
В результаті проведених досліджень встановлені особливості водоспоживання рослин сортів сої різних груп стиглості залежно від способів сівби і норм висіву насіння. Встановлено, що найбільш економно витрачали вологу посіви сої з міжряддями 45 і 70 см порівняно з суцільними посівами з міжряддями 15 см.
У статті висвітлено питання щодо нових напрямків селекції цукрового сорго. Розглянуті сортозразки, які характеризуються вищою урожайністю зеленої маси та підвищеним вмістом цукрів у стебловому соку – не нижче 18%. Невдовзі їх буде передано до Державного сортовипробування.
На основі проведених в Кіровоградській області в 2004-2007 рр. дослідів виявлено позитивну роль загущення посівів і бактеріальних препаратів на формування бульбочкових бактерій, які сприяють поліпшенню азотного живлення рослин сої і збільшенню їх врожайності. Встановлено кращий спосіб сівби сої з міжряддями 15 см і нормою висіву 500 тис. схожих насінин/га за оптимальної температури ґрунту на глибині загортання насіння 8-10°С.
В статті представлені результати польових дослідів з вивчення ефективності технологічних поєднань гербіцидів в посівах кукурудзи в південно-західній частині Степу на фоні традиційного і мілкого обробітку ґрунту. Встановлено, що забур’яненість була вищою на мілкому обробітку після внесених гербіцидів. Максимальну технічну ефективність (94,5–96,1%) забезпечив харнес в поєднанні з базисом і майсТером.
Встановлено, що в ранньостиглій групі найвищу врожайність качанів технічної стиглості сформував гібрид кукурудзи цукрової Спокуса, в середньоранній – гібрид Вєнілія, а в середньостиглій групі за врожайністю переважав гібрид Кабанець СВ.
Подано результати досліджень з вивчення впливу метеорологічних умов на біологію західного травневого хруща в плодовому розсаднику яблуні в центральному Лісостепу України.
Обґрунтовано економічну доцільність застосування хімічних, біологічних препаратів та їх сумішей у технології вирощування гороху в умовах північного Степу України.
Розглянуто значення основного обробітку ґрунту в захисті сходів кукурудзи від личинок коваликів. Після розвіювання соломи попередника для зниження шкідливості фітофага доцільно проводити полицевий обробіток ґрунту.
В статті наведено результати польових досліджень з питань контролювання бур’янів в посівах кукурудзи при застосуванні гербіцидів на фоні різних способів основного обробітку ґрунту. Встановлено, що при високому ступені забур’яненості посівів найбільш ефективним є комплекс заходів, який включає застосування ґрунтового гербіциду герб і страхового таск, а також проведення механічного догляду за посівами.
Наведено дані визначення олійності насіння рижію ярого та жирнокислотного складу його олії. Результати статистично оброблено і проаналізовано. Отримані кореляційні залежності жирнокислотного складу олії дають можливість вести цілеспрямовану селекційну роботу зі створення нових сортів харчового або промислового напрямку використання.
Вивчено вплив попередників та системи удобрення на чисельність ґрунтових аеробних азотфіксуючих мікроорганізмів, загальну біологічну активність ґрунту і урожайність озимої пшениці. Показано, що кращими попередниками є чорний пар, горох, еспарцет. Органо-мінеральна та мінеральна системи удобрення забезпечили найвищий урожай, але для ефективнішого поповнення втрат органічної речовини ґрунту, перевагу слід надавати органо-мінеральній системі удобрення.
Наведено оцінку адаптивної здатності і стабільності п’яти сортів ярого ячменю в різних середовищах вирощування. Визначено параметри загальної (ЗАЗ) і специфічної (САЗ) адаптивної здатності сортів, їх стабільність, встановлено диференційну здатність середовища (ДЗС). Виявлено варіанти ЗАЗ і САЗ в популяціях сортів ярого ячменю.
З'ясовано баланс поживних речовин за третю ротацію сівозміни. Виявлено чітку закономірність щодо зміни вмісту рухомих сполук N, Р2О5, К2О у ґрунті залежно від рівня компенсації їх виносу з врожаєм культур. Встановлено, що у сівозміні з 100 % насиченням зерновими, високої продуктивності культур з одночасним збереженням і відтворенням родючості ґрунту можна досягти при підтримці компенсації виносу по азоту і калію не нижче 80 %, а по фосфору – 120–140 %.
Майбутній прогрес в формуванні сталих агроекосистем біогенного землеробства пов'язаний з використанням масивів високопродуктивних чагарників, які продукують відновлювану енергію та полісахариди для різних біотехнологій безперервної дії. Такі чагарники можуть слугувати ресурсною, економічною та організаціонно-технологічною основою функціонування електромобільної техніки в галузі землеробства.
Наведено результати моніторингу погодно-кліматичних умов за довготривалий період. З'ясовано вплив абіотичних, біотичних і техногенних факторів на урожайність зернових культур.
Висвітлено питання використання гібридів різних груп стиглості в технології вирощування соняшнику і зміщення їх строків сівби як фактора, що суттєво впливає на витратність виробничих процесів. Оптимізація строків сівби дає можливість істотно поліпшити прибутковість виробництва, знизити собівартість отриманого насіння і підвищити рівень рентабельності.
Наведені результати досліджень щодо впливу різних попередників, зокрема сої, при вирощуванні їх за традиційної оранки і чизельного обробітку на формування зернової продуктивності озимої пшениці.
Запропоновано математичне обґрунтування індексів в сільськогосподарській науці та метод оцінки селекційного матеріалу кукурудзи за індексом RH/M (tgφ) – відношення урожайності (т/га) до вологості зерна (%).
В діалельних схрещуваннях оцінювали мінливість та генетичний контроль ознаки довжина колоса у сортів та гібридів F1 ячменю ярого, а також комбінаційну здатність сортів. Розглянуто можливість ефективних доборів з гібридних популяцій генотипів, для яких характерна дещо більша довжина колоса.