Головна → Новини

29 серпня 2011

Відбулося засідання Президії Національної академії аграрних наук України

26 серпня 2011 року на базі Інституту сільського господарства степової зони НААН України відбулося засідання Президії Національної академії аграрних наук України з питання «Наукове забезпечення вирощування кукурудзи і сорго на зерно та кормові цілі в Україні» під головуванням Президента НААН України, першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Безуглого Миколи Дмитровича.

На засіданні було заслухано доповіді:

• Наукове забезпечення вирощування кукурудзи і сорго на зерно та кормові цілі в Україні» — Черенков Анатолій Васильович — директор Інституту сільського господарства степової зони НААН, доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН
• Результати селекції кукурудзи і сорго в Селекційно-генетичному інституті — Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення» — Соколов В’ячеслав Михайлович — директор Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, член-кореспондент НААН
• Генетичний потенціал кукурудзи і шляхи його реалізації» — Дзюбецький Борис Володимирович — завідувач відділу селекції і насінництва зернових культур Інституту сільського господарства степової зони НААН, академік НААН України
• Інноваційні розробки Інституту кормів із збереження і використання на корм зерна кукурудзи» — Кулик Михайло Федорович — завідувач відділу технологій кормів, комбікормів і преміксів Інституту кормів НААН, член-кореспондент НААН
• Порівняльна ефективність використання зерна сорго та кукурудзи в годівлі високопродуктивних тварин» — Руденко Євген Володимирович — директор Інституту тваринництва НААН, член-кореспондент НААН
• Інноваційне забезпечення перспективи виробництва кукурудзи в західному регіоні України» — Седіло Григорій Михайлович — директор Інституту землеробства і тваринництва західного регіону НААН, член-кореспондент НААН
• Моніторинг шкідливих об’єктів та їх регулювання в посівах кукурудзи і сорго» — Петренкова Віра Павлівна — заступник директора з наукової роботи Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН, член-кореспондент НААН
• Наукове забезпечення виробництва зерна кукурудзи в Полтавській області» — Гангур Володимир Васильович — заступник директора з наукової роботи Полтавського інституту агропромислового виробництва НААН
• Досвід вирощування вітчизняних гібридів кукурудзи» — Письменний Микола Григорович — директор Агрофірми «Славутич» Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл.
• Ефективне використання кукурудзи в годівлі сільськогосподарських тварин» — Заворотній Віктор Петрович — президент ТОВ «Агро-Овен» Магдалинівського р-ну, Дніпропетровської обл.

Під час ознайомлення з експериментальною базою (презентація польових дослідів, демонстраційних полігонів, наукових експериментів) завідувачами лабораторій Інституту сільського господарства степової зони НААН було висвітлено технологічні питання:

• Сучасні технології вирощування кукурудзи і сорго в умовах Степу. Огляд сільськогосподарської техніки для вирощування кукурудзи і сорго
• Підвищення ефективності насінництва кукурудзи і сорго.
• Технології післязбиральної обробки насіння кукурудзи.
• Сучасні досягнення інституту в селекції гібридів кукурудзи.

Заслухавши і обговоривши доповідь директора Інституту , члена-кореспондента НААН Черенкова А.В. «Наукове забезпечення вирощування кукурудзи і сорго на зерно та кормові цілі в Україні», Президія Національної академії аграрних наук України відмічає, що освоєння агроформуваннями різних форм власності наукових розробок в галузі селекції, насінництва та технології вирощування кукурудзи і сорго може забезпечити значне збільшення виробництва зерна та кормів.

Основні дослідження з питань вирощування кукурудзи і сорго проводяться в рамках науково-технічної програми «Зернові культури». Селекційними підрозділами 8 наукових установ НААН за останні 5 років створено та передано на державне сортовипробування 117 нових гібридів кукурудзи, у т.ч. 22 ранньостиглих, 50 середньоранніх, 24 середньостиглих, 12 середньопізніх, 9 харчових. Біля 80% від загальної кількості, переданих до Держслужби гібридів виведено в Інституті сільського господарства степової зони НААН, Селекційно-генетичному інституті — Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення та Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН.

До Державного реєстру сортів рослин України на цей час занесено 94 гібриди, в т.ч.
49 — Інституту сільського господарства степової зони НААН,
13 — Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,
14 — Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН,
2 — Національного нанкового центру «Інститут землеробства НААН»,
2 — Інституту землеробства південних регіонів НААН,
4 — Буковинського інституту агропромислового виробництва НААН,
9 — Черкаського інституту агропромислового виробництва НААН,
1 — Закарпатського інституту агропромислового виробництва НААН.

Крім того, Інститут має 12 зареєстрованих гібридів кукурудзи в Республіці Білорусь та Росії — 9, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН — 7 гібридів та Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення — 1 гібрид в Росії.

За даними Держслужби з охорони прав на сорти рослин, а також широкого екологічного випробування в різних зонах України нові вітчизняні гібриди (Квітневий 187 МВ, Оржиця 237 МВ, Батурин 287 МВ, Подільський 274 СВ, Збруч, Красилів 327 МВ, Бистриця 400 МВ та ін.) мають потенціал продуктивності 80–120 ц/га і не поступаються за врожайністю і вологістю зерна кращим гібридам зарубіжних фірм, а за стійкістю до стресових умов та рівнем адаптивності значно перевершують їх.

Науковими установами розгорнуто насінництво батьківських форм 30 нових гібридів ФАО 170–450. Щорічно вирощується понад 500 т батьківських компонентів, в т. ч. в Інституті сільського господарства степової зони НААН — близько 300 тонн. Враховуючи відсутність матеріально-технічної бази і в першу чергу заводів з обробки насіння кукурудзи, для більш інтенсивного і широкого впровадження нових гібридів у виробництво, укладались ліцензійні договори з насінницькими господарствами розміщених в різних регіонах України. Зокрема, в 2011 році за ліцензіями Інституту сільського господарства степової зони НААН 79 господарств вирощують насіння 17 гібридів на площі 8,8 тис. га, що дозволить отримати біля 20 тис. тонн високоякісного насіння.

Селекційні дослідження з культурою сорго зосереджені в Інституті сільського господарства степової зони НААН та Селекційно-генетичному інституті — Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення. За результатами досліджень в 2006–2010 рр. на державне сортовипробування передано 4 сорти зернового сорго, 3 сорти цукрового сорго, 2 сорго-суданкових гібриди, 2 сорти суданської трави, 1 гібрид віничного сорго та 4 сорти соризу. До Державного реєстру сортів рослин занесено 3 сорти зернового сорго, 4 сорти соризу, 2 сорго-суданкові гібриди, 1 сорт суданської трави.

Нові гібриди зернового сорго Дніпровський 39, Лан 59, Степовий 8, Гранд в умовах Степу забезпечують врожайність зерна на рівні 6,0–7,0 т/га, а також характеризуються посухо- та жаростійкістю, технологічністю, адаптивністю до різних ґрунтово-кліматичних умов. Гібриди цукрового сорго Довіста, Силосне 42 формують врожайність сухої речовини на рівні 15–17 т/га, характеризуються високим (18–20%) вмістом цукрів в силосній масі, виходом соку до 60–65% від загальної біомаси. Розпочато розмноження батьківських форм базових і добазових категорій насіння сортів соргових культур в об’ємах, що дозволить в 2015 році забезпечити ним площі посіву до 500 тис. га.

Результати досліджень з екологічної адаптивності нових і перспективних гібридів, проведених в різних ґрунтово-кліматичних зонах України, дозволили оптимізувати структуру гібридного складу посівів кукурудзи на зерно та сорго. Встановлено тенденцію до підвищення ефективності вирощування скоростиглих форм порівняно із середньопізніми.

Для господарств з різним рівнем ресурсного забезпечення розроблені технології, які дозволяють регулювати рівень виробничих витрат від 2600 до 4500 грн./га і одержувати урожай зерна кукурудзи від 3,5–3,8 до 6,0–7,0 т/га в Степу та 9,0–11,0 т/га — в Лісостепу та Поліссі, при цьому рентабельність виробничого циклу становить 75–120%. Для умов Степу розроблені основні елементи сортової технології вирощування сорго, яке забезпечує отримання урожайності зерна на рівні 5,0–6,0 т/га.

Разом з тим, в науковому забезпеченні вирощування кукурудзи і сорго на зерно і кормові цілі є ряд недоліків. Вагомі наукові розробки з селекції і технології вирощування кукурудзи і сорго повільно впроваджуються у виробництво, що спричиняє швидке розширення площ посіву цих культур гібридами іноземної селекції. Високий генетичний потенціал вітчизняних сортів і гібридів часто втрачається в процесі насінництва, як при вирощуванні насіння батьківських форм і гібридів, так і насіння гібридів на ділянках гібридизації. Недостатньо уваги приділяють наукові установи дослідженням з культурою сорго, зокрема, переводу селекції цієї культури на гібридну основу, розробки системи насінництва та сучасних технологій вирощування.

За результатами обговорення прийнята постанова Президії Національної академії аграрних наук України.

Повернутися до списку