Інтеграція у світовий науковий і освітянський простір через провадження фундаментальних та прикладних інноваційних розробок у галузі зерновиробництва з метою вирішення глобальних проблем – продовольчої, енергетичної, екологічної, фінансової і кадрової
За даними регіонального ЦГМ на протязі більшої частини другої декади
лютого на Дніпропетровщині відмічалася нестійка, з опадами, туманами та
небезпечними метеорологічними явищами погода. 12 лютого на території області
спостерігались складні погодні умови: сніг, мокрий сніг, льодяний дощ та дощ,
хуртовина, налипання мокрого снігу, ожеледь, на дорогах ожеледиця.
Середньодобові температури повітря в перші дні декади перевищували
звичайну на 5,0–6,0 °С і коливались в межах від 1,0 до 5,0 °С тепла. В окремі дні
максимальна температура повітря підвищувалась по області до 3–8 о С.
Починаючи з 13 лютого, відбулося інтенсивне зниження температурних
показників до -8 – -13 °С, що було на 4,0–9,0 °С нижче кліматичної норми.
Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі (16,17 лютого) знижувалась
до -15 – -19 °С, поверхня снігу в цей час охолоджувалась до -14 – -17 °С.
Опади спостерігалися на початку декади у вигляді дощу, льодяного дощу та
снігу. Їх кількість на більшій частині області склала в середньому близько 9 мм.
Станом на 14 лютого висота снігового покриву становила 1–6 см, на кінець
звітного періоду 1–4 см. Середня відносна вологість повітря – 80–82 %.
На початку декади запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під
пшеницею озимою після непарових попередників складали переважно від 145 до
165 мм.
Агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих зернових культур
протягом звітного періоду були задовільні. В результаті доволі інтенсивного
похолодання глибина промерзання ґрунту по області досягла 11–24 см.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці
озимої (3,0 см) не була нижчою 4–8 °С морозу, тоді як розрахункова критична
температура вимерзання рослин становила близько -15,0 °С.
Обстеження посівів показало, що рослини озимих зернових культур
знаходяться в стані зимового спокою, але їх подальша життєздатність буде
залежати від інтенсивності та тривалості низьких температур, що не виключає
ушкодження посівів в окремих господарствах. В першу чергу це стосується
рослин ячменю та ріпаку озимих, які по завершенні осінньої вегетації не досягли
оптимальних морфофізіологічних параметрів, що забезпечують успішну зимівлю.