ГоловнаНовини

27 серпня 2021

ІНФОРМАЦІЯ

За даними Дніпропетровського РЦГМ на Дніпропетровщині впродовж другої декади серпня переважала тепла, переважно суха погода, наприкінці десятиденки з атмосферними опадами, які мали локальний, зливовий характер, іноді з градом. Середньодобова температура повітря впродовж декади виявилася на 1–4 °Cвищою за середню багаторічну, або була близькою до неї і становила 22–25 °C. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалась по області до 32–34 °C, поверхня ґрунту в цей час нагрівалась до 56–60 °C, мінімальна температура повітря та поверхні ґрунту в нічні години знижувалась до 14–16 °C.

Атмосферні опади в першій декаді серпня надходили впродовж 2 діб (19 і 20 серпня), носили локальний, зливовий характер та розподілялися по області дуже нерівномірно. Кількість їх, на переважній території області дорівнювала 11–36 мм, найменше опадів (0–10 мм) – спостерігалося на сході, північному сході та місцями на заході області.

Запаси продуктивної вологи під посівами кукурудзи на 18 серпня в метровому шарі ґрунту по області становили 32–41 мм (тобто недостатні, за багаторічної кількості – 46 мм), що особливо викликає занепокоєння за пізні і дуже пізні посіви культури середньостиглих і середньопізніх гібридів, зерно яких ще має молочний стан стиглості, та які потребують 55–65 мм продуктивної вологи для досягнення повної стиглості зерна.

Впродовж п’яти діб третьої декади серпня максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалась по області до 28–31 оС, атмосферних опадів не спостерігалося.

В досліді в ДП ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН в умовах вегетації поточного року за дотримання зональних строків сівби, густоти стояння рослин і високого рівня фітосанітарного стану посівів, гібриди кукурудзи календарно раннього строку сівби (14 квітня) в перерахунку на стандартну (14 %) вологість зерна мають біологічну урожайність 10,2–11,2 т/га, оптимального строку сівби (24 квітня) – 9,0–10,5 т/га, пізнього строку сівби (5 травня) – 8,2–9,7 т/га (табл. 1).

Запізнення з проведенням сівби гібридів кукурудзи на 10 діб (тобто 24 квітня) порівняно до раннього строку (14 квітня) в умовах вегетації 2021 р. зумовлювало зниження середньої біологічної урожайності зерна гібридів кукурудзи на 8,4 %, а на 20 діб (тобто 5 травня) – на 15 %.

Оцінка морфобіологічного стану кукурудзи свідчить, що станом на 25 серпня за надраннього строку сівби (14 квітня) рослини гібридів мають по 5– 10 шт. зелених листків на рослині за площі асиміляційної поверхні 3453–6839 см2/росл., за оптимального строку (24 квітня) – мають по 6–11 шт. зелених листків при їх площі 4232–7036 см2/росл., за пізнього строку сівби (5 травня) – 8–12 шт. зелених листків на рослині за їх площі 4564–7126 см2/рослину.

Моніторингове обстеження посівів і визначення фазового стану кукурудзи свідчить, що на 25 серпня 2021 р. за раннього строку сівби (14 квітня) у рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої і середньоранньої груп настала стадія повної стиглості зерна, у рослин гібридів середньостиглої і середньопізньої груп – воскової стиглості зерна. За оптимального строку сівби (24 квітня) – у рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої і середньоранньої груп проходить стадія повної і воскової стиглості зерна відповідно, у рослин гібридів середньостиглої і середньопізньої груп – воскової стиглості зерна.

Біологічна стиглість зерна переважної більшості гібридів кукурудзи, як правило, настає за вологості зерна 35–40 %. При такій вологості зерно культури повністю придатне для збирання, в ньому накопичується максимальна кількість сухої речовини, завершуються процеси пов’язані з формуванням посівних, технологічних якостей і товарних властивостей зернівки.

Для довідки: молочна стиглість зерна кукурудзи (вологість зерна 55– 65 %), воскова стиглість (вологість зерна 35–45 %), повна стиглість зерна (вологість зерна – менше 35 %).

В дослідах в Ерастівській дослідній станції ДУ ІЗК НААН за сівби кукурудзи в більш пізні строки, станом на 18 серпня гібриди кукурудзи календарно оптимального строку сівби (1 травня) мають по 8–10 шт. зелених листків на рослині за площі асиміляційної поверхні 0,38–0,58 м2/росл., пізнього строку сівби (10 травня) мають по 9–11 шт. зелених листків при їх площі 0,41– 0,55 м2/росл., дуже пізнього строку сівби (26 травня) – 10–12 шт. зелених листків на рослині за їх площі 0,38–0,58 м2/рослину. При цьому для досягнення стану повної стиглості зерна гібриди кукурудзи пізнього і дуже пізнього строків сівби потребуватимуть терміну вегетації від 10 до 25 діб за умови наявності достаніх запасів продуктивної вологи в ґрунті та денної температури повітря не нижче 25–28 оС (табл. 2).

На Дніпропетровщині в 2021 р., за даними Дніпропетровського управління сільського господарства, площа посівів кукурудзи становить 303,5 тис. гектарів, з яких майже 70 % посівів, внаслідок перезволоження ґрунту у весняний період, було посіяно у пізні і дуже пізні строки (після 1–5 травня), що може зумовити, у разі погіршення гідротермічних умов в період достигання, зниження урожайності таких посівів на 15–25 %. У виробничих умовах за недотримання або спрощення зональної технології вирощування, системи догляду за посівами в деяких гоподарствах на окремих площах також може спричинити сумарне зниження урожайності у виробництві порівняно до результатів дослідів на 35– 45 %.

Зазначимо, що проведення сівби кукурудзи в господарствах області впродовж травня, тобто в пізні і дуже пізні строки (насінням купленим заздалегідь, здебільшого різних груп стиглості – з ранньостиглої до середньопізньої) зумовить в області істотне подовження періоду достигання і неодночасність настання біологічної стиглості зерна (навіть у гібридів однієї групи стиглості), що спричинить різночасність початку збирання врожаю кукурудзи, з кінця серпня до кінця вересня. Також, значні коррективи можуть бути внесені погодними умовами – закономірне зниження температури повітря і періодичні атмосферні опади, зумовлені початком осені, сприяють завершенню стадії достигання зерна культури як в посівах раннього і оптимального строків сівби, так і в пізніх та дуже пізніх. Проте такі гідротермічні умови можуть істотно уповільнити процеси достигання та віддачі зерном вологи, особливо у середньостиглих і середньопізніх гібридів за пізніх і дуже пізніх строків сівби, а за дощової погоди – суттєво вплинуть на величину частки витрат на досушування збіжжя до стандартної вологості (підвищення до 30–35 % від загальних витрат технологічного циклу).

З метою організації і ефективного збирання врожаю кукурудзи напередодні його проведення необхідно здійснити моніторинг процесу достигання зерна на кожному конкретному полі з урахуванням строку сівби та групи стиглості гібридів, щоб завчасно підготувати і поставити на лінійку готовності збиральну техніку, визначити технологічну схему збирання врожаю, створити базу для післязбиральної доробки зерна, його зберігання як тимчасового, так і постійного.

Основним способом збирання врожаю товарної кукурудзи, як правило, є комбайновий обмолот качанів у полі. Такий спосіб збирання кукурудзи є найбільш економічно доцільний, ніж збирання у качанах, при цьому в 1,8–2 рази зменшуються затрати праці, а витрати палива – на 20–25 %. Оптимальна кількість вологи в зерні для механізованого збирання кукурудзи з обмолотом качанів у полі повинна становити 17–18 %, в іншому випадку зерно значно ушкоджується, внаслідок чого стає нестійким при зберіганні та може втрачати товарні якості.

Гібриди з прискореною вологовіддачею при дозріванні зерна, як правило, характеризуються ознаками, що пришвидчують втрату вологи: тонкий стрижень качана, кременисто-зубовидне зерно, при пожовтінні обгорток їх розпушеність та навіть розкриття чи обвисання качана. Проте форми, які здатні швидко втрачати вологу зерна при дозріванні часто виявляються не посухостійкими та не схильними витримувати тривалий перестій рослин. Слабка стійкість таких гібридів кукурудзи зумовлена ламкістю стебла та ніжки качана внаслідок низького одерев’яніння механічних тканин і більшою сприйнятливістю до фузаріозного ураження. Також, слід зазначити, що при надмірному висиханні зерна у полі (понад 14 %) в дощову погоду зерно гібридів з прискореною вологовіддачею швидше абсорбує вологу із повітря та більше її концентрує, що при достатній температурі повітря може спровокувати проростання його на качані.

На швидкість підсихання зерна суттєво впливає також і його вологість. Тому при визначенні строку збирання необхідно враховувати середньодобову вологовіддачу, яка за даними ДУ ІЗК НААН становить близько 0,8–1,2 %, 0,5– 0,7 і 0,3–0,4 % за вологості зерна відповідно 35–40 %, 30–35 і 25–30 %. Інтенсивна вологовіддача у зерна кукурудзи практично припиняється при зниженні середньодобової температури повітря до 5–6 оС та підвищенні його відносної вологості до 80–90 %.

Зазначимо, що за даними ДУ ІЗК НААН втрати зерна кукурудзи при збиранні через 20 діб після настання біологічної стиглості і зниження вологості зерна до оптимальних показників для механізованого збирання становлять 10 % врожаю, а через 35 діб – 23 %.

Найменші втрати врожаю зерна кукурудзи при збиранні відмічені за збирання урожаю в стислі строки – 5–7 діб для гібридів однієї групи стиглості, 16–20 діб – для всіх груп.

Враховуючи гідротермічні умови, фактичний стан гібридів кукурудзи за всіх строків сівби на 25 серпня 2021 року в більшості районів області можна характеризувати як задовільний, в окремих, особливо південних і східних, де запаси вологи в ґрунті під посівами культури недостатні, а зерно у гібридів кукурудзи має ще молочний стан стиглості (за сівби після 15–20 травня), як критичний.

Повернутися до списку