Інтеграція у світовий науковий і освітянський простір через провадження фундаментальних та прикладних інноваційних розробок у галузі зерновиробництва з метою вирішення глобальних проблем – продовольчої, енергетичної, екологічної, фінансової і кадрової
За даними регіонального ЦГМ в першій та на початку другої декади лютого на Дніпропетровщині спостерігалась аномально тепла, як для цієї пори року, з частими опадами та туманами погода. Середньодобові температури повітря перевищували звичайну на 2–7 °С або були близькі до неї і знаходилась у межах від -5 °С до +5 °С.
Середня температура повітря за звітний період виявилась на 3,5–4,5 °С вищою за середньобагаторічну і становила по області від -0,3 °С до +1,2 °С.
Максимальна температура у повітрі в найтепліші дні підвищувалась переважно до 3–8 °С, на поверхні ґрунту або снігу до 3–9 °С тепла, а мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі (5–6 лютого) знижувалась до -8 °С, на крайньому заході до -10 °С відповідно.
Опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу відмічались майже щодня протягом першої декади. Кількість їх на переважній території області склала 6–20 мм або 50–165 % декадної норми, на крайньому сході 21–30 мм або 175–250 % декадної норми. Найменше опадів – 3–5 мм або 25–40 % декадної норми, випало на південному заході області. Середня відносна вологість повітря за першу декаду лютого виявилась високою і становила 85–88 %.
На кінець звітного періоду сніговий покрив майже скрізь зійшов з полів, лише місцями на півночі та в центральних районах області він утримується висотою до 1 см.
Глибина промерзання ґрунту на переважній території області дорівнювала 3–9 см, на півночі та північному сході області 12–26 см. На півдні області ґрунт відтаяв на всю глибину.
Мінімальні температури ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) під час найбільшого похолодання нижче 3–5 °С морозу не знижувались і були вищими за критичні температури вимерзання озимих зернових культур.
Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під озимою пшеницею на кінець звітного періоду по непарових попередниках становили переважно 153–157 мм, на південному заході області 100–102 мм.
Визначення життєздатності озимих зернових культур, яке проводилося згідно існуючих рекомендацій (25 січня) показало, що рослини пшениці озимої після відрощування їх у монолітах, перебувають у доброму стані, кількість загиблих рослин не перевищує 1,8–3,6 %. Середньодобове відростання листових пластинок становить в середньому 10–14 мм. Візуальний аналіз життєздатності рослин у польових умовах свідчить про те, що у більшості сортів пшениці озимої відмічається незначне ушкодження верхньої частини листкових пластинок, які зможуть швидко відновитися з підвищенням температурного режиму після відновлення весняної вегетації.
Озимі культури впродовж звітного періоду перебували в стані зимового спокою.
Таким чином, упродовж першої половини лютого погодні умови були відносно сприятливими для рослинних організмів. Загалом, посіви озимих зернових культур знаходяться в задовільному та доброму стані.