Інтеграція у світовий науковий і освітянський простір через провадження фундаментальних та прикладних інноваційних розробок у галузі зерновиробництва з метою вирішення глобальних проблем – продовольчої, енергетичної, екологічної, фінансової і кадрової
За даними регіонального ЦГМ в третій декаді березня на
Дніпропетровщині утримувався підвищений температурний режим та
спостерігалася аномально суха, майже без опадів погода. Середньодобові
температури повітря в більшості часу на 1–8 °С перевищували середню
багаторічну норму або відповідали їй і коливались у межах від +3 до +14 °С.
Середня температура повітря за декаду виявилась на 1,5–3,0 °С вищою
за кліматичну норму і становила по області 6–7 °С тепла. Максимальна
температура повітря в найтепліші останні дні березня підвищувалась до
21–22 °С, поверхня ґрунту в цей час нагрівалась до 29–37 °С. Мінімальна
температура повітря в найхолодніші ночі знижувалась до 4–8 °С морозу, а на
поверхні ґрунту до 7–10 °С морозу.
Незначні опади відмічалися протягом декількох діб. Їх кількість на
переважній частині області становила 1–3 мм або 8–20 % декадної норми, на
півдні та південному заході області вони були відсутні.
Середня відносна вологість повітря за декаду становила 50–56 %.
Протягом 5–9 діб в денні години вона знижувалась до 30 % і нижче.
Особливістю погодних умов третьої декади березня була дуже низька
мінімальна відносна вологість повітря – 14–30 %, відсутність впродовж
тривалого часу істотних опадів та наявність потужних вітрів, що викликало
інтенсивні витрати вологи з ґрунту і виникнення повітряної засухи.
Загалом у березні спостерігалась нестійка, зі значним дефіцитом опадів
погода. В першій п’ятиденці та в останній декаді березня середньодобові
температури повітря на 1–7 °С перевищували норму або були близькі до неї і
коливалась від -1 °С до +7 °С. Максимальна температура повітря в
найтепліші дні наприкінці місяця підвищувалась до 18–21 °С.
22–29 березня, в строки близькі до звичайних, здійснився перехід
середньодобової температури повітря через +5 °С в бік підвищення, що в
агрометеорології визначає стійке відновлення активної весняної вегетації
озимих зернових культур.
Аномально холодною виявилась друга декада місяця: середньодобові
температури повітря були на 2–10 °С нижчі за середню багаторічну норму і
знаходились у межах 1–9 °С морозу, а мінімальна температура повітря в
нічні години знижувалась по області здебільшого до 10–14 °С морозу.
Середня температура повітря за березень виявилась на 1,3–2,3 °С
нижчою за середню багаторічну і становила по області 0,1–1,6 °С тепла.
Кількість опадів в середньому по області за даними метеостанцій
склала 21 мм або 50 % кліматичної норми.
На завершення березня місяця запаси продуктивної вологи під
пшеницею озимою після різних попередників були близькими до середніх
багаторічних, характеризувалися як достатньо добрі та задовільні, і
становили в орному шарі ґрунту 24–35 мм, в метровому шарі переважно
130–155 мм.
Стан посівів озимих зернових культур є задовільним, але в значній мірі
буде залежати від погодних умов у подальшому, що пояснюється порівняно
слабким розвитком переважної кількості рослин, зокрема після соняшнику,
які не мають достатньо розвиненої кореневої системи і не здатні
використовувати запаси вологи з більш глибоких шарів ґрунту.
Обстеження посівів пшениці озимої рекомендованих строків сівби
показало, що після кращих попередників (чорний пар, горох та ріпак)
рослини знаходяться переважно в доброму морфофізіологічному стані, а саме
налічують 3–5 пагонів, мають висоту 18–22 см та густоту стояння 422–460
шт./м 2 . В гіршому стані залишаються посіви по небажаних з агрономічної
точки зору попередниках озимих зернових культур (соняшник, стерньові
зернові культури), де рослини висотою 12–18 см та густотою стояння
260–415 шт./м 2 налічують лише 2–3 листки, або ж знаходяться на початку
фази кущіння.
Закінчення перезимівлі озимини відбувалося при задовільних погодних
умовах, загрозливих агрометеорологічних явищ в цей час не спостерігалось.