ГоловнаНовини

25 травня 2022

ІНФОРМАЦІЯ

     За даними регіонального ЦГМ в другій декаді травня на Дніпропетровщині спостерігалась прохолодна, як для цієї пори року, з істотними опадами на початку декади погода. Середньодобові температури повітря в більшості часу на 1–5 °С були нижчі за норму або близькі до неї і становили 11–16 °С. Лише в окремі дні на початку та наприкінці декади вони перевищували норму на 1–3 °С і знаходилися в межах 17–20 °С.
     Середня температура повітря за декаду виявилась на 0,8–1,6 °С нижчою за норму і становила по області 14–16 °С. Максимальна температура повітря в найтепліший день (12 травня) підвищувалась до 25–29 °С, поверхня ґрунту в цей час нагрівалась до 46–54 °С. Мінімальна температура повітря в найхолоднішу ніч (11 травня) знижувалась до 1–6 °С, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см в цей час відмічались заморозки до -1 °С. Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила 16–19 °С тепла.
     Опади спостерігались по всій території області протягом 3–5 діб, на переважній частині регіону середня їх кількість за декаду склала 11–30 мм або 70–188 % кліматичної норми, місцями випало 31–50 мм, що становить 195–310 % декадної норми. Найменше опадів (6–10 мм або 38–63 %) випало на півдні області.
     Середня декадна відносна вологість повітря становила 51–60 %. Впродовж 3–7 днів скрізь по області в денні години відносна вологість повітря знижувалась до 30 % і нижче.
     Станом на 20 травня в середньому по області ефективного тепла, вище +5 °С, накопичилось 361 °С, в 2021 р. на цю дату накопичилось 319 °С при нормі 363 °С, сума активних температур, вище +10 °С, склала 131 °С, в 2021 р. – 120 °С при нормі 146 °С.
     На завершення другої декади травня запаси продуктивної вологи в ґрунті під пшеницею озимою після різних попередників здебільшого були достатні і становили в орному шарі ґрунту 20–27 мм, в південних районах – задовільні, а саме 12–19 мм, в метровому шарі ґрунту – оптимальні – 101–132 мм, на південному заході – 75–80 мм.
     Обстеження посівів пшениці озимої на 24 травня показало, що рослини ранніх строків сівби (5–15 вересня) по кращих і удобрених попередниках знаходяться на початку фази колосіння, мають середню висоту 80–85 см та налічують в середньому залежно від сорту 4–6 пагони. За сівби в оптимальні строки (25–30 вересня) рослини пшениці озимої знаходяться на завершальному етапі фази виходу в трубку – утворили прапорцевий листок, мають висоту 75–80 см і сформували в середньому від 3 до 5 пагонів. Колос в рослинах за цих строків сівби налічує від 17 до 19 колосків.
     За пізньої сівби по чорному пару та після непарових попередників у рослин пшениці озимої відмічено появу прапорцевого листка, вони мають висоту 70–75 см, а колос налічує 15–17 колосків.
     Найбільше відставання в рості і розвитку рослин спостерігається за пізніх строків сівби (5–15 жовтня) після стерньових попередників та соняшнику, особливо на бідних агрофонах, де пшениця озима утворила сходи лише в кінці листопада – на початку грудня минулого року та отримувала недостатню кількість поживних речовин, починаючи з осіннього періоду вегетації. На таких площах рослини сформували в середньому по 2,5–3,0 пагони висотою 60–65 см. Колос налічує 14–16 колосків.
     До цього слід додати, що в другій половині другої декади травня у більшості сортів ячменю озимого було відмічено фазу колосіння рослин. На сьогодні виколосилися також рослини ранньостиглих сортів пшениці озимої, зокрема, сорт Фортеця (СГІ), та ряд інших, переважно іноземної селекції, які вирощуються після кращих попередників та висівалися в ранні та оптимальні строки.
     Загалом, розвиток рослин озимих зернових культур відбувається без наявності аномальних фізіологічних відхилень та небажаних природних сюрпризів, їх стан на більшості посівних площ характеризується як добрий та задовільний.
     Водночас з потеплінням помітно підвищилась активність клопа черепашки. Його чисельність складає в середньому 0,3–0,7, осередково 1,5–2,0 екз./м2. Цим шкідником заселено до 50 % площ озимих, де пошкоджено 1–5 % рослин. Триває спарювання імаго та відкладання яєць. Відмічено заселення посівів й іншими видами клопів: елією гостроголовою, мавританським, ягідним та ін. Хімічні заходи захисту використовують при наявності близько 30 % личинок третього віку та чисельності 1–2-х і більше (у посівах сильних і цінних сортів пшениці), на решті посівів за 4–6 екз./м2, із застосуванням дозволених до використання інсектицидів, які також є ефективними проти інших фітофагів, що шкодять рослинам в цей період.
     На 3–5 % рослин пшениці озимої зафіксовано пшеничного трипса в чисельності 2–4 екз./рослину. Злакові попелиці, цикадки, мінуючі та злакові мухи, хлібні п’явиці, які пошкодили до 10 % рослин озимих зернових.
Опади спричинили наростання поширеності в посівах колосових культур септоріозної плямистості листків до 65–70 % рослин зі ступенем ураження передпрапорцевого листка до 5–10 %, кореневими гнилями уражено 1–3 % рослин.
     Досить ефективним агротехнічним заходом по догляду за пшеницею озимою в цей час є застосування позакореневого підживлення рослин карбамідом (N30), поєднаного у баковій суміші із фунгіцидом та інсектицидом. Цей агрозахід сприяє зниженню негативного впливу шкідливих організмів і разом з тим підвищує врожайність та поліпшує якість зерна культури.
     На даному етапі розвитку озимих зернових культур надзвичайно важливим є збереження здоровими від ураження хворобами та пошкодження шкідниками верхніх листків, а особливо – подовжити тривалість функціонування прапорцевого листка.

 

Повернутися до списку