ГоловнаБібліотекаБюлетеніНауковий журнал №1

НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ ● Том 1 ● № 1 ● 2017

ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Зміст

Вступ

Селекція

  • В. Ю. Черчель, О. Л. Гайдаш
    Cелекція скоростиглих гібридів кукурудзи (zea mays l.) на базі змішаної зародкової плазми
    Наведено результати експериментальних досліджень гетерозисної селекції скоростиглих гібридів кукурудзи. Систематизація досліджуваних тесткросів за комплексом господарсько-цінних ознак в контрастних умовах вирощування дала можливість ідентифікувати групу нових цінних скоростиглих ліній. З участю цих ліній одержані високопродуктивні гібриди з високими показниками адаптивності. За рівнем продуктивності виділено 15 кращих гібридних комбінацій. С. 10–16
  • Клиша А. І., Кулініч О. О., Корж З. В.
    Взаємозв'язок ознак продуктивності у сочевиці
    Досліджено сім ліній сочевиці, їхню продуктивність, генетичну різноякісність і зв'язки між різними елементами продуктивності. Серед цих ліній найменшою кількістю діб до цвітіння (67) відзначався сортозразок Стела, а найбільшою – генотип К. 1212 (75). Найвища врожайність зерна зареєстрована у генотипів К. 1212 (2,5 т/га) та К. 1212 х Станка 2 (2,46 т/га). Найбільше значення кореляції з урожайністю було у ознак: маса бобів з рослини (0,75), кількість насіння з рослини (0,75) та маса насіння з рослини (0,78). С. 16–21
  • Федько М. М., Бебех А. В.
    Оцінка per se інбредних ліній кукурудзи зародкової плазми Lancaster
    Показано, що врожайність ліній в умовах Степу України великою мірою залежить від наявності опадів в критичний за водоспоживанням період вегетації. Найбільш продуктивною за всіх умов вирощування виявилась лінія ДК2965 з середньою врожайністю 4,99 т/га. За цим показником були виділені також лінії ДК2953 та ДК6353 (3,06 та 3,05 т/га відповідно). Високою загальною адаптивною здатністю (ЗАЗ) відносно ознаки «врожайність зерна» характеризуються лінії ДК6353 та ДК2965, а екологічною стабільністю лінії ДК4163, ДК3023, ДК6317, ДК4222, ДК9053 і ДК3044. С. 21–26
  • Рябовол Л. О., Рябовол Я. С.
    Оцінка створених зразків пшениці м’якої озимої за низкою господарсько-цінних ознак
    Наведено результати досліджень з випробування селекційних зразків пшениці м’якої озимої, створених шляхом гібридизації вітчизняних і зарубіжних еколого-географічно віддалених форм. Виділено і охарактеризовано форми, які можуть слугувати донорами генів основних ознак продуктивності для створення нових адаптивних сортів пшениці. С. 26–31
  • Яланський О. В., Остапенко С. М., Середа В. І., Бондаренко Н. С., Ісає-ва Н. М., Байса І. П., Таганцова М. М.
    Селекція гібридів сорго зернового в умовах Генічеської дослідної станції
    Висвітлено історію створення гібридів зернового сорго на Генічеській дослідній станції. Приведені результати сортовипробування нових гібридів сорго. Визначений напрям селекційних розробок та оцінено перспективні гібридні комбінації сорго зернового Утлюг і СВАТ, які характе-ризуються поліпшеними морфологічними, врожайними та біохімічними властивостями порівняно з гібридом-стандартом Ковчег. Ці гібриди включені у державне сортовипробування. С. 31–35
  • Абельмасов О. В.
    Селекційна оцінка самозапилених ліній та сестринських гібридів кукурудзи генетичної плазми Айодент
    Здійснено добір та оцінку за комплексом селекційних ознак самозапилених ліній та сестрин-ських гібридів плазми Айодент. Найвищу середню врожайність лінії (4,24 т/га) та сестринські гібриди (7,97 т/га) сформували в умовах 2013 р. і на 14,4 і 20,7 % відповідно нижчу в 2015 р. Середня збиральна вологість зерна у гібридів коливалася в межах від 12,9 % в 2014 р. до 17,6 % в 2013 р. Виділено 7 найбільш цінних генотипів з високими оцінками ЗКЗ за врожайністю зерна. С. 35–39

Фізіологія

  • Сатарова Т. М., Борисова В. В., Гончаров Ю. О., Цзюймэй Чжан, Хуй Цзинь.
    Варіювання вмісту β-каротину в зерні кукурудзи в процесі його зберіганні.
    Наведено результати визначення вмісту β-каротину в зерні ліній та гібридів кукурудзи в процесі зберігання. Проведені дослідження висвітлюють особливості впливу генотипу, умов року вирощування і терміну зберігання на вміст β-каротину в зерні. Для порівняльного аналізу селекційних зразків кукурудзи за здатністю до накопичення β-каротину рекомендовано використовувати зерно врожаю одного і того ж року з однаковим терміном зберігання. С. 40–44

Насінництво

Рослинництво

  • Гирка А. Д., Бокун О. І., Мамєдова Е. І.
    Вплив попередників, мінераль-них добрив і біопрепаратів на форму-вання елементів структури врожайності ячменю ярого в північному Степу України.
    Викладено результати вивчення впливу елементів агротехніки вирощування (попередників, мінеральних добрив і біопрепаратів) в різні за агрометеорологічними умовами роки на формування індивідуальної продуктивності та врожайності зерна ячменю ярого в північному Степу України. С. 51–55
  • Гасанова І. І., Веклич А. С., Прядко Ю. М.
    Вплив передпосівного вне-сення мінеральних добрив на ріст і роз-виток рослин пшениці озимої.
    Досліджено особливості росту і розвитку рослин сортів пшениці озимої Благодарка одеська та Златоглава протягом весняної вегетації залежно від фону мінерального живлення. З'ясовано, за яких умов надземна вегетативна маса і площа листкової поверхні рослин відзначаються найбіль-шими параметрами. С. 55–59
  • Гирка А. Д., Ткаліч І. Д., Сидоренко Ю. Я., Бочевар О. В., Ільєнко О. В., Мамєдова Е. І.
    Формування врожайності та якості зерна ячменю ярого залежно від регуляторів росту і удобрення.
    Встановлено особливості росту, розвитку, формування врожайності та якості зерна ячме-ню ярого пивоварного сорту Галактик залежно від застосування регуляторів росту та мікродоб-рив на різних фонах мінерального живлення в умовах північного Степу України. С. 59–65
  • Кулик И. А., Бондаренко А. С., Котченко М. В.
    Формування врожайності та якості зерна ячменю ярого залежно від регуляторів росту і удобрення.
    Наведено результати досліджень формування зернової продуктивності вівса голозерного. Встановлено, що при внесенні N40P40K40 + N30 + реаком-СР-зерно має місце збільшення таких показ-ників, як кількість продуктивних стебел, довжина волоті, висота рослин і маса зерна з 1 волоті, що забезпечує найвищий приріст врожаю зерна вівса голозерного – 43 %. С. 65–68
  • Шакалій С. М.
    Формування врожайності та якості насіння соняшнику за-лежно від позакореневого підживлення.
    З'ясовано вплив мікродобрива реаком і бактеріальних препаратів (альбобактерин та полі-міксобактерин) на формування врожайності і якості насіння соняшнику протягом 2014–2016 рр. Встановлено, що позакореневе підживлення посівів соняшнику мікродобривом реаком зумовлювало поліпшення морфологічної структури рослин, підвищення їх продуктивності, як результат – значне збільшення виходу олії з одиниці площі. При цьому ефект від використання мікродобрива в дозі 4,5 та 6,0 л/га був приблизно однаковим. С. 69–74
  • Циков В. С., Дудка М. І., Шевченко О. М., Носов С. С.
    Ефективність застосування макро- і мікродобрив при вирощуванні кукурудзи.
    Розроблені технологічні прийоми застосування мікроелементних препаратів у системі живлення рослин кукурудзи, а також з'ясована їхня ефективність за використання в бакових сумішах з карбамідом на фоні внесення мінерального добрива. С. 75–79
  • Тимофєєв М. М., Бондарева О. Б., Вінюков О. О.
    Ефективність застосування макро- і мікродобрив при вирощуванні кукурудзи.
    Виявлено, що усунення деградації чорноземних ґрунтів пов’язане з формуванням мульче-пласту, відновлюванням органогенних ресурсів і біогенною парцеляцією великих полів. Перехід на біогенну систему землеробства передбачає максимальне використання агробіоценозом вологоре-сурсів завдяки мульчепласту, чагарниковим смугам і локально-вертикальному обробітку грунту. Встановлено, що найбільш доцільні площі під мульчепластом в парцелах становлять від 9 до 16 га і можуть дати від 3,2 до 2,4 т/га мульчі з чагарникових смуг. В умовах великих площ ярів, низької родючості грунту схилів більше 3–5о співвідношення площ під мульчепластом до чагарників 2,57:1 є оптимальним. С. 79–85
  • Діордієва І. П., Новак Ж. М.
    Кількість та якість клейковини в зерні колекцій-них зразків чотиривидових тритикале.
    Наведено результати вивчення вмісту клейковини і показників її якості в зерні колекційних зразків чотиривидових тритикале (Triticosecale Wittmack), які отримані шляхом схрещування триви-дових тритикале та пшениці спельти (Triticum spelta L.). Встановлено, що вміст клейковини в зерні досліджуваних зразків у середньому за два роки коливався у межах 19,6–24,8 %. Всі колекційні зраз-ки чотиривидових тритикале істотно переважали сорт-стандарт Алкід за вмістом клейковини в зерні у кожен з років досліджень За сукупністю показників якості клейковина зразків 455, 471 та 473 належить до І групи, а решти зразків і сорту-стандарту – до ІІ групи. З'ясовано, що зразки 455 та 471 характеризуються найбільшим у досліді вмістом клейковини і найвищими показниками якості – на рівні І групи. С. 85–89
  • Маслиѐв С. В., Цыганкова Н. А.
    Особенности выращивания пищевой кукурузы на дачных участках и в личных подсобных хозяйствах зоны Степи Украины.
    Наведена характеристика сортів і гібридів харчових підвидів кукурудзи – розлусної та цукрової, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2015 р. Описані характеристики якості насіння цукрової й розлусної кукурудзи. Наведені вимоги, які пред’являються до якості насіння при його реалізації. Викладені оптимальні технології вирощування харчової кукурудзи на дачних ділянках і в особистих селянських господарствах. Надані рекомендації щодо оптимальної обробки ґрунту, застосування органічних і мінеральних добрив, термінів сівби, глибини та норми висіву, догляду за посівами і збирання врожаю. Описані методи боротьби з основними хворобами та шкідниками цукрової й розлусної кукурудзи, які сприяють зниженню втрат урожаю і уможливлюють отримувати екологічно чисту продукцію. С. 89–94
  • Коваленко А. М., Сергєєва Ю. О., Кізуб П. С.
    Температурний режим ґрунту на час сівби сорго та реакція на нього різних сортів і гібридів.
    Наведено результати тестування насіння сорго різних селекційних установ та компаній шляхом його пророщування за різного температурного режиму. Виявлено найбільш холодостійкі гібриди. С. 94–101
  • Прядко Ю. М.
    Водоспоживання пшениці озимої залежно від строків сівби та рівня мінерального живлення при вирощуванні після сидеральних культур.
    Наведено результати досліджень з вивчення водоспоживання пшениці озимої залежно від строків сівби та рівня мінерального живлення при вирощуванні після сидеральних культур в умовах північного Степу України. Доведено, що більш економне використання води рослинами озимини було в посівах, що йшли після вики озимої, на фоні N30P30K30 за сівби в середині третьої декади вересня. С. 101–105
  • Дудка М. І.
    Ефективність застосування мінеральних добрив при інтенсивному використанні кормових площ і вирощуванні трьох урожаїв на рік в умо-вах північного Степу України.
    Наведені результати досліджень по інтенсифікації польового кормовиробництва, одержані на Ерастівській дослідній станції ДУ Інститут зернових культур в умовах недостатнього зволо-ження північного Степу України. Визначена ефективність застосуваня різних доз мінеральных добрив і сроків їх внесення при інтенсивному використанні кормових площ та вирощуванні трьох урожаїв зеленої маси на рік. Найвищі показники сумарної урожайності зеленої маси (71,98 т/га) та збіру абсолютно сухої речовини (13,56 т/га), кормових одиниць (11,33 т/га) і перетравного протеїну (1,14 т/га) за весь період вегетації жита озимого та післяукісного сумісного посіву кукурудзи з суданською травою і отави суданської трави, в середньому за три роки, одержано при одноразово-му внесенні мінеральних добрив в дозі N120P90K60 під основний обробіток ґрунту С. 105–110

Захист рослин

Землеробство

  • Шевченко М. С., Десятник Л. М., Льоринець Ф. А., Шевченко С. М.
    Агросистемні методи регулювання волого-споживання в агроценозах.
    На основі стаціонарних польових дослідів встановлено особливості накопичення та викорис-тання вологи в сівозмінах залежно від обробітку ґрунту і удобрення. З'ясовано, що найбільш раціо-нально ресурси вологи використовуються при застосуванні органічних і мінеральних добрив. Дове-дено, що впровадження ефективної системи знищення бур'янів забезпечує збереження запасів вологи від непродуктивних втрат на рівні 800–1200 м3/га. Для степової зони актуальним вологорегулюю-чим заходом залишається введення до сівозміни чорного пару. С. 119–123
  • Артеменко С. Ф., Рибка В. С., Ковтун О. В.
    Агроекономічне обґрунтування виробництва кукурудзи та сої в сівозмінах короткої ротації
    Наведені результати комплексних досліджень агроекономічної ефективності вирощування кукурудзи та сої в сівозмінах короткої ротації. В умовах недостатнього зволоження північного Степу України доцільним є впровадження зрівноваженої системи удобрення, яка передбачає застосування помірних рекомендованих доз мінеральних добрив на фоні чизельного глибокого обро-бітку ґрунту, а також запровадження ефективної системи захисту рослин від бур’янів. С. 124–129
  • Гангур В. В.
    Урожайність і якість зерна гороху залежно від попередників та насиченості різноротаційних сівозмін в умовах лівобережного Лісостепу України
    На підставі результатів досліджень, одержаних протягом 1999–2015 рр., встановлено, що на типовому малогумусному важкосуглинковому чорноземі лівобережного Лісостепу кукурудза на зерно, ячмінь ярий, соняшник, буряк цукровий є практично рівноцінними попередниками для гороху. Урожайність зерна гороху за сівби після цих попередників становить 1,81–1,83; 1,9; 1,74; 1,82 т/га відповідно. У результаті високої концентрації посівів гороху в сівозмінах із різною тривалістю ротації (від 14,3 до 33,3 %) не виявлено істотної різниці в рівнях його урожайності. Проте встановлено більш стабільну за роками урожайність зерна гороху за меншої його частки в сівозміні. С. 129–133

Агрохімія

  • Чабан В. І., Клявзо С. П., Подобед О. Ю.
    Акумуляція мікроелементів рослинами ячменю ярого у зоні Степу України
    Узагальнено багаторічні дані мікроелементного складу основної і побічної продукції ячменю ярого в зоні Степу України. Встановлено високу варіабельність вмісту Mn, Cd (V = 37–63 %). Вміст Со характеризувався відносною стабільністю (V = 22 %). Виявлено, що дія об’єктивних факторів обмежує акумулювання рослинами окремих елементів. Відзначена більша залежність мікроелемен-тного складу соломи від факторів навколишнього середовища порівняно із зерном. Коефіцієнти біологічного поглинання (КБП) підтверджують високу потребу культури в Zn і Cu. Запропоновано шкалу градації вмісту мікроелементів у зерні з урахуванням регіональних особливостей. С. 134–137

Тваринництво

  • Халак В. І.
    Продуктивність та ступінь дискретності полігенно-спадкових ознак свиноматок різної тривалості племінного використання
    Досліджено показники відтворювальної здатності свиноматок великої білої породи та сту-пінь дискретності полігенно-спадкових ознак тварин різної тривалості племінного використання. Встановлено, що максимальне значення частки показника «тривалість племінного викорис-тання, міс.» до показника «тривалість життя, міс.» (83,35 %) виявлено у тварин, тривалість племінного використання яких коливається у межах від 45,3 до 71,9 міс. Від свиноматок цієї групи одержано 6,1 опороси, в цілому поросят за період експлуатації матки у стаді – 109,0 ± 4,99 голови, в тому числі живих поросят – 103,0 ± 4,56 голови. Маса гнізда на дату відлучення у віці 28 діб дорівнює 77,0 кг, кількість непродуктивних діб в розрахунку на один опорос – 26 діб, тривалість міжопоросного періоду – 175,3 доби... С. 138–142
  • Козир В. С., Чегорка П. Т.
    Вікові зміни морфологічного і сортового складу туш бугайців абердино-ангуської та української м'ясної порід в умовах Степу України
    Доведено значні відмінності забійних показників, морфологічного складу і сортового розрубу туш бугайців абердино-ангуської та української м’ясної порід у міжпородному і віковому аспекті, вирощених в умовах Степу. С. 143–147
  • Чернявський С. Є.
    Викладено результати досліджень можливості енергозабезпечення технологічного процесу малої молочної ферми за рахунок біогазу.
    З'ясовано, що технологічний процес молочної ферми, розрахованої на 40 корів та 60 голів молодняку, повністю енергетично незалежний від зовнішніх джерел енергії при застосуванні біогазової установки для вироблення біогазу з гною тварин із подальшим його перетворенням в електричну енергію, теплову та нафтопродукти. С. 147–150
  • Піщан С. Г., Литвищенко Л. О., Гончар А. О.
    Реалізація генетичного потенціалу молочної продуктивності голштинської худоби за інтенсивної техно-логії експлуатації.
    Висвітлено результати досліджень впливу тривалості лактаційного періоду голштинських корів різного віку на продуктивність, відтворну здатність та прояв адаптаційної пластичності організму в умовах промислової технології експлуатації. Встановлено, що голштинські корови у другий і третій продуктивний періоди за тривалості лактації 305 діб характеризуються майже одним і тим же показником молочної продуктивності, який у середньому відповідно становить 10684,0 і 10890,7 кг 4 %-ного молока... С. 150–156
  • Лобан Н. А., Лобан Е. Н.
    Полиморфизм генов-маркеров воспроизводительных и откормочных качеств свиней в ассоциации с продуктивностью.
    Установлено, что перспективными для применения в практической селекции для материн-ских пород свиней являются следующие гены-маркеры продуктивности: по воспроизводительным качествам – ген эстрогенового рецептора (ESR); по откормочным качествам – ген инсулиноподоб-ного фактора роста (IGF-2). Выявлено, что для свиней белорусской крупной белой породы, характерна следующая тен-денция: с ростом показателей откормочной продуктивности происходит снижение воспроизводи-тельных качеств.... С. 156–160
  • Майстренко А. Н., Дімчя Г. Г.
    Вплив різних кормових добавок на ріст і про- дуктивність ремонтних свинок.
    Встановлено перевагу використання вдосконалених балансуючих кормових добавок порівняно зі стандартними при вирощуванні ремонтного молодняку свиней. У дослідній групі свинки відзначались більш високими добовими приростами, живою масою, інтенсивністю росту і кращими показниками відтворення. С. 161–165
  • Зєльдін В. Ф.
    Вплив технологічних факторів на репродуктивну здатність і продуктивність свиней.
    Узагальнено дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців по з'ясуванню впливу техно-логічних елементів на особливості вирощування ремонтного молодняку, використання основного стада свиней, їхню відтворювальну здатність і продуктивність. Багаторічним виробничим досвідом доведено, що племінна цінність поголів’я залежить від спадковості ознак, сполучення генотипів, рівня годівлі, способів утримання тварин. Об’єктивна оцінка свиноматок та кнурів можлива лише при оптимальному комплексному дотриманні всіх технологічних складових. С. 165–168
  • Милостивий Р. В., Милостива Д. Ф., Калиниченко О. О., Василенко Т. О.
    Природна резистентність організму телят голштинської породи залежно від сезону народження.
    Наведені результати досліджень впливу сезону народження на стан природної резистент-ності організму телиць голштинської породи в умовах промислової технології виробництва молока. Встановлено, що телички, народжені в зимово-весняний період, за впливу регіонально-кліматичних і погодних умов мали кращий стан неспецифічної резистентності організму порівняно з однолітками, народженими в літньо-осінній і осінньо-зимовий періоди. В ранні періоди онтогенезу тварини виявились більш чутливими до погодно-кліматичних умов, маючі більш істотні зрушення гематологічних показників. Відзначене слід враховувати при «холодному» вирощуванні телят, компенсуючи їх надмірні енергетичні витрати на підтримання гомеостазу шляхом збільшення енергії добового раціону. С. 168–171
  • Стадницька О. І.
    Генетичний потенціал – не вичерпаний
    У результаті проведених досліджень встановлено, що надої піддослідних корів з віком змінювалися – до третьої лактації збільшувалися, а починаючи з четвертої – поступово зменшувалися. Виявлено залежність між молочною продуктивністю і показниками відтворювальної здатності. С. 171–176

Вітаємо ювілярів

Анотації