ГоловнаБібліотекаБюлетеніНауковий журнал №1

НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ ● Том 1 ● № 2 ● 2017

ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Зміст

Селекція

  • Клімова О. Є., Бєліков Є. І.
    ASSOCIATIVE ANALYSIS OF COMBINATION CAPACITY OF HIGH EXPERIMENTAL LINES OF SUGAR CORN FOR WASTES AND ITS STRUCTURE
    The results of estimation of combining ability of high-drought-tolerant lines of sugar corn for yield and its components are highlighted. The genotypes with high estimations of the effects of GCA on the complex of signs, the expression of which increased for the intensification of drought were highlighted. It was found out that lines KC210-3, КC416-2, RKC46, RKC18, RKC28, RKC98, RC27-5 can be donor of high drought-resistance. The samples with high donor properties of the characteristics of the structure of yield are noted. Hybrids tolerant to drought were selected, which exceeded the standard by yields of molds of technical maturation of 2.50-4.22 t/ha. The optimal combination of high yield and stability of its implementation due to increased homeostaticity of their genotypes provided them with high selective value, indicating the promising use in production. С. 215–224
  • Солодушко В. П.
    ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ГОЛОЗЕРНИХ СОРТІВ ВІВСА
    Висвітлено проблеми та основні напрямки створення нового вихідного матеріалу для селекції голозерних сортів вівса відповідно до існуючих вимог зерновиробництва. Наведено характеристику нового вихідного матеріалу за комплексом господарсько-цінних ознак. С. 225–231

Біотехнологія

  • Деркач К. В., Абраімова О. Є., Черчель В. Ю., Дзюбецький Б. В., Моргун Б. В., Нітовська І. О., Сатарова Т. М.
    МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИН-ТРАНСФОРМАНТІВ КУКУРУДЗИ
    Охарактеризовано морфобіологічні особливості рослин-трансформантів кукурудзи Т0–Т6 після біолістичної обробки калусної тканини плазмідною конструкцією з чужорідним геном bar, який забезпечує стійкість до діючої речовини гербіциду баста – фосфінотрицину. Проаналізовано схожість насіння, виживаність сходів після обробки гербіцидом баста, тривалість міжфазних періодів «сходи - цвітіння волотей», «сходи - цвітіння качанів» і особливості формування висоти рослин. Частота виживаності рослин Т6 за гербіцидної обробки становила 100 %. Представлений аналіз морфобіологічних особливостей рослин-трансформантів загалом свідчить про вірогідне накопичення гена bar в геномі рослин в п’ятьох циклах гомозиготації шляхом самозапилення та успішний добір на селективному фоні у попередніх поколіннях. С. 232–241

Фізіологія

  • Псьолова А. О., Деркач К. В., Бєліков Є. І., Сатарова Т. М.
    ВМІСТ АНТОЦІАНІВ В ЗЕРНІ КУКУРУДЗИ РІЗНОГО КОЛЬОРУ
    Проведено дослідження зі з'ясування вмісту антоціанів та їхніх глюкозидів в зерні кукурудзи залежно від його кольору: жовтого – лінія ІКС3202; багряного і темно-синього – популяції К1 та С1 відповідно. Виявлено залежність між кольором зерна досліджуваних генотипів кукурудзи і кількісним вмістом в ньому антоціанів. С. 242–247

Рослинництво

  • Солодушко М. М., Солодушко В. П., Гасанова І. І., Ярошенко С. С., Романенко О. Л.
    ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО ПІСЛЯ РІЗНИХ ПОПЕРЕДНИКІВ НА ЙОГО РОЗВИТОК В ОСІННІЙ ПЕРІОД ВЕГЕТАЦІЇ, ЗИМОСТІЙКІСТЬ І УРОЖАЙНІСТЬ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
    Наведено результати досліджень впливу строків сівби ячменю озимого після різних поперед-ників на його розвиток в осінній період вегетації, зимостійкість та урожайність в умовах північного Степу України. Встановлено, що найбільш вагомий урожай зерна одержано при сівбі ячменю озимого 30 вересня і 5 жовтня після гороху: у середньому сорти Достойний і Луран забезпечили відповідно 5,24 та 5,50 т/га. За вирощування ячменю озимого після соняшнику кращі результати були за сівби в порівняно ранні строки, а саме 25 (3,99 т/га) та 30 вересня (3,76 т/га). С. 248–255
  • Воронюк З. С., Ткач М. С.
    ВМІСТ БІЛКА І КРОХМАЛЮ В ЗЕРНІ РИСУ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТОВОГО СКЛАДУ, МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ ТА СТРОКІВ СІВБИ
    Наведено результати досліджень біохімічного складу зерна рису для з'ясування поживних і технологічних якостей зернопродукції залежно від сорту, окремих агротехнічних і агроекологічних факторів. Зокрема, проведені дослідження висвітлюють особливості впливу генотипу, рівня мінерального живлення, строків сівби і зрошення на амінокислотний склад зерна рису та вміст в ньому білка і крохмалю. С. 255–261
  • Гирка А. Д., Ткаліч І. Д., Сидоренко Ю. Я., Бочевар О. В., Ільєнко О. В.
    Порівняльна продуктивність ячменю ярого та озимогодворучки залежно від агротехнічних заходів вирощування
    Наведено аналіз елементів структури врожайності та зернової продуктивності рослин ячменю ярого і озимого-дворучки при вирощуванні за ярим типом розвитку шляхом передпосівної обробки насіння рістрегулюючими і мікроелементними препаратами на різних фонах мінерального живлення. Встановлено, що урожайність зерна ячменю озимого-дворучки без застосування міне-ральних добрив досягає рівня зернової продуктивності ячменю ярого, а при внесенні N30P30K30 і N60P60K60 зменшується відповідно на 1,0–3,5 та 11,3–17,4 %. С. 262–269
  • Грабовський М. Б.
    ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ НА СИЛОС ТА ВИХІД БІОГАЗУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАХОДІВ КОНТРОЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ БУР’ЯНІВ
    Наведено результати дослідження заходів контролювання чисельності бур’янів, їх впливу на урожайність кукурудзи на силос та розрахунковий вихід біогазу. Найбільш ефективним заходом очищення посівів кукурудзи від бур’янів є застосування ґрунтового гербіциду харнес (2,5 л/га) та піс-лясходового – майсТер пауер (1,25 л/га). Урожайність зеленої маси гібридів кукурудзи і вихід біогазу в цьому варіанті становили: ранньостиглого ДН Пивиха – 46,0 т/га і 6,59 тис. м3/га, середньоран-нього ДН Галатея – 49,5 і 7,35, середньостиглого Моніка 350 МВ – 53,4 і 8,33, середньопізнього Бис-триця 400 МВ – 57,4 т/га і 9,32 тис. м3/га відповідно. За рахунок механізованого догляду за посівами можливо одержати врожайність зеленої маси кукурудзи на рівні 35,8–47,8 т/га, а вихід біогазу – 5,38–7,37 тис. м3/га. С. 269–278
  • Іщенко В. А., Козелець Г. М., Кулик І. О., Педаш О. О.
    ВПЛИВ ПРИПОСІВНОГО ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ ТА СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІАНДРУ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
    Досліджено вплив режиму живлення на біометричні показники, елементи продуктивності та урожайність коріандру. Спостереження свідчать, що на розвиток, лінійний ріст рослин, нако-пичення ними вегетативної маси та закладання генеративних органів, значний вплив мають погодні умови. В умовах Степу посуха та високі температури у період сходів і утворення розетки особливо негативно впливають на інтенсивність росту вегетативних органів рослин коріандру. Урожай-ність цієї культури великою мірою залежить від біологічних властивостей сортів і дози припосів-ного внесення добрив. На природному фоні родючості урожайність сортів коріандру становила: Оксаніт – 1,05 т/га, Нектар – 0,96, Медун – 0,84, Янтар – 0,79, Ранній – 0,69 т/га. При внесенні мінеральних добрив у дозах: N10P10K10, N20P20K20, N30P30K30 їхня врожайність в середньому підвищу-вавалась на 0,22; 0,39; 0,31 т/га відповідно. За роки досліджень вищу врожайність сформував сорт Оксаніт на фоні припосівного внесення добрив в дозі N20P20K20 – 1,50 т/га, у сортів Нектар, Медун, Янтар і Ранній її показники становили відповідно 1,40; 1,26; 1,17; 0,98 т/га. С. 278–285
  • Гангур В. В., Єремко Л. С., Сокирко Д. П.
    Формування продуктивності нуту залежно від технологічних факторів в умовах лівобережного Лісостепу України
    За результатами досліджень, проведених протягом 2015–2017 рр., встановлено, що на чорноземних ґрунтах лівобережного Лісостепу України максимальна зернова продуктивність нуту (Cicer arietinum L.) – 2,54 т/га формується за внесення мінеральних добрив N30Р45К45 + N15 у вигляді підживлення (фаза початок гілкування) на фоні допосівного обробляння насіння мікробіологічним препаратом ризогумін. Застосування цих агротехнічних прийомів окремо або шляхом поєднання їх в єдиному технологічному циклі призводить до збільшення асиміляційної поверхні посівів нуту, наростання біомаси рослин та підвищення їх абсолютної сухої маси. С. 285–292
  • Заєць С. О., Романенко О. Л.
    Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від застосування регулятора росту рослин аміно тотал в умовах зрошення
    Наведені дані ефективності застосування регулятора росту рослин аміно тотал на різних сортах пшениці озимої (Triticum aestivum L.), посіяних після сої на зрошуваних землях півдня України. З'ясовано вплив регулятора росту на елементи структури врожаю, врожайність, якість зерна та економічну ефективність вирощування сортів Овідій, Ледя, Марія, Кохана, Анатолія і Бургунка. С. 293–300
  • Мамєдова Е. І.
    Вплив гідротермічних умов та агротехнологічних заходів вирощування на особливості росту й розвитку рослин ячменю ярого в північному Степу
    Викладено результати експериментальних досліджень з вивчення впливу гідротермічних умов, біопрепаратів і мінеральних добрив на ростові процеси рослин ячменю ярого в північному Степу України за вирощування після різних попередників. Встановлено, що у 2015 р. простежувалася тенденція до подовження міжфазного періоду «сівба – сходи» порівняно з 2016 та 2017 рр. у зв’язку з несприятливими гідротермічними умовами. В середньому за три роки досліджень найвищою висотою відзначалися рослини ячменю ярого у варіанті з сумісною обробкою насіння біопрепаратами діазофіт, фосфоентерин, біополіцид і мікродобривом сизам. С. 300–306
  • Ярчук І. І., Позняк В. В., Кобос І. О.
    Ефективність застосування ретарданту хлормекват-хлорид в посівах пшениці озимої залежно від густоти стояння рослин
    Наведені результати трирічних досліджень впливу норм висіву насіння і застосування ретар-данту хлормекват-хлорид на ріст, розвиток рослин і урожайність пшениці озимої – сорт Співанка. Встановлено, що оптимальною нормою висіву для неї є 4,5 млн схожого насіння/га. В середньому за роки досліджень за рахунок обробки посівів пшениці озимої ретардантом і дотримання оптималь-них норм висіву насіння приріст урожаю зерна становив 0,52 т/га. С. 306–313
  • Гангур В. В., Лень О. І., Гангур Ю. М.
    Продуктивність короткоротаційних сівозмін за максимальної частки в них сої та кукурудзи при вирощуванні в умовах недостатнього зволоження лівобережного Лісостепу Україн
    За результатами досліджень, проведених протягом 1999–2015 рр., встановлено, що на чорноземних ґрунтах лівобережного Лісостепу України можливе збільшення концентрації посівів кукурудзи (Mays L.), ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) і сої (Glycine max L.) з метою максимального виробництва високоенергетичних та високобілкових інгредієнтів для виготовлення комбікормів. Результати досліджень також свідчать, що ступінь насичення сівозмін зернофуражними культурами істотно не впливав на рівень їх врожайності. Найбільш раціональне співвідношення посівних площ сої, кукурудзи на зерно і ячменю у сівозмінах з коротким періодом ротації в умовах лівобережного Лісостепу України становить 1:2 або 1:1:1, що забезпечує урожайність кукурудзи на рівні 6,54–6,98 т/га, а сої – 1,82–1,87 т/га. С. 313–319

Землеробство

  • Судак В. М.
    Вологозабезпеченість та продуктивність соняшнику за мульчувального обробітку грунту
    Досліджено вплив різних способів та глибини основного обробітку грунту під соняшник при залученні у кругообіг 3,4–6,9 т/га пожнивних решток попередника (пшениця озима) на водний режим чорнозему, урожайність і економічну ефективність вирощування олійної культури. Обгрунтовано доцільність мілкого мульчувального розпушування (чизельного, плоскорізного) на фоні комбінованої системи удобрення (солома + N60P30K30) з метою поліпшення вологозабезпеченості рослин, підви-щення їхньої продуктивності і рентабельності виробництва насіння соняшнику. С. 320–329
  • Пащенко В. Ф., Сиромятников Ю. М.
    ВПЛИВ ЛОКАЛЬНОГО РОЗПУШУВАННЯ ГРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ СОЇ
    Досліджено особливості впливу безполицевого обробітку ґрунту на ріст і розвиток рослин сої (Glycine max L.) з метою отримання вищої врожайності зерна порівняно з оранкою. С. 329–337

Агрохімія

  • Чабан В. І., Подобед О. Ю., Кротінов І. В., Коцюбан Д. А., Коцюбан Н. А.
    Особливості акумуляції мікроелементів рослинами соняшнику залежно від рівня мінерального живлення в умовах степової зони
    Наведено результати досліджень мікроелементного складу рослин соняшнику в умовах степової зони України. Встановлено особливості акумуляції та розподілу мікроелементів вегетативною масою і насінням залежно від систем удобрення сівозміни. Відмічена тенденція до зменшення надходження токсичних елементів (Pb, Cd) в рослини за наявності в системі удобрення гною. Спостерігається зниження інтенсивності надходження в насіння соняшнику Zn, Mn, Cu, Co, Ni, Pb, Cd при застосуванні добрив. Коефіцієнти біологічного поглинання (КБП) підтверджують високу потребу культури в Zn, Cu, Ni. Існує необхідність узгодження нормативної бази для оцінки вмісту елементів-токсикантів. С. 338–344

Тваринництво

  • Халак В. І.
    PRODUCTIVITY OF SOWS GREAT WHITE BREEDS OF DIFFERENT TYPES OF ADAPTATION *
    The indices of reproductive capacity of large white breeds of sows of different types of adaptation are investigated. For analysis, data from the primary zootechnical documentation and the results of their own research were used. The index "level of adaptation" and the coefficient of productivity were calculated according to methods V. S. Smirnov and T. E. Long, T. H. Short, R. O. Bates. It was established that the maximum indicators of the level of adaptation (life expectancy – 32,8–77,5 months, duration of tribal use – 24,4–68,1 months, index "level of adaptation" – 6,55–8,90 points) and reproductive ability (multiplicity of 9,0–13,0 heads, weight of the nest on the date of weaning at the age of 28–35 days – 67,0–90,2 kg, duration of interbreeding period – 150–184 days) are characterized by sows of a superadaptive type. С. 345–351
  • Козир В. С.
    ВИРОБНИЦТВО ОРГАНІЧНОЇ ЯЛОВИЧИНИ У СТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ
    Доведена доцільність органічного виробництва яловичини, одержаної від молочної і м'ясної худоби в умовах степової зони України, необхідність уточнення класифікації вгодованості великої рогатої худоби та введення у виробничу практику коефіцієнта мармуровості яловичини як ознаки її якості. С. 351–355
  • Піщан С. Г., Литвищенко Л. О., Гончар А. О., Піщан І. С.
    Тривалість лактації та фізіологічна напруженість організму первісток голштинської пород
    Дослідженнями встановлено, що фізіологічна активність організму первісток впродовж 305 діб лактації має чітко виражену тенденцію до її посилення разом зі збільшенням тривалості продуктивного періоду. Практикою доведено, якщо у корів-первісток однакова жива маса, то лак-таційна функція організму найвища за дуже тривалого продуктивного періоду і, навпаки, найниж-ча – за короткої лактації. Проте після десяти місяців лактації фізіологічна активність первісток до синтезу та секреції молока знижується. С. 355–361
  • Лобан Н. А.
    Кластерная селекция и породообразовательный процесс в свиноводств
    Проведена оценка изменения экстерьера и интерьера свиней белорусской крупной белой породы по этапам селекции и установлено достоверное повышение индексов телосложения и экстерьера в сторону развития по мясному типу. Интерьер животных трансформировался в сторону увеличения убойного выхода, роста содержания мышечной ткани и снижения жировой – на 7,5–11,3 процентных пункта (Р≤ 0,05; 0,001). Изучен генетический профиль белорусской крупной белой породы свиней по ряду генных маркеров и установлено его достоверное влияние на ускорение эффекта селекции по продуктивным качествам и процессы формообразования. С. 362–369
  • Перекрестова Г. В.
    Лінійна оцінка типу тварин на високотехнологічному підприємстві з виробництва молока.
    Викладено матеріали досліджень лінійної оцінки типу тварин бурої швіцької та української бурої молочної порід на промисловому комплексі з виробництва молока. Встановлено значну варіабельність показників лінійної оцінки типу (ЛОТ) як у розрізі лактацій корів, так і по загальній вибірці, коли значення стандартних відхилень коливаються від 0,565 (постава дійок) до 1,084 (ступінь м'язистості). Виявлений вплив чинника “кількість лактацій” на показники ЛОТ: довжина тазу, кут скакального суглоба, довжина та ширина вимені, глибина вимені, довжина дійок, розташування передніх і задніх дійок... С. 370–377
  • Сідашова С. О.
    МЕТОДИКА ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ СЕЛЕКЦІЙНО-ПРОДУКТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ЗА СТРУКТУРОЮ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АСИМЕТРІЇ СОСКОВОЇ ЛІНІЇ
    Наведено результати дослідження структури функціональної асиметрії соскової лінії свиней миргородської породи. Аналітичним методом встановлено енантіоморфно-домінантний принцип організації морфології соскової лінії у тварин різних статевовікових груп. Достовірно підтверд-жена стала тенденція до росту ліводомінантності латеризації соскової лінії свиней різних груп, що характеризує активність правої півкулі мозку як домінуючого регулятора процесів пристосування організму свиней до умов зовнішнього середовища. С. 377–383

Економіка

  • Дудка М. І., Рибка В. С., Ляшенко Н. О., Березовський С. В.
    Напрями удосконалення конкурентоспроможного виробництва зерна кукурудзи на Дніпропетровщині.
    На підставі наукових досліджень встановлено реальні можливості підвищення ефективності та стабілізації обсягів виробництва зерна кукурудзи в умовах Дніпропетровської області на інноваційній основі з урахуванням науково обґрунтованого ресурсного забезпечення технологій за-лежно від потенціалу урожайності гібридів. С. 384–395

Вітаємо ювілярів