Головна → Про Інститут → Ерастівська дослідна станція → Історія станції

Історія Ерастівської дослідної станції

Ерастівська дослідна станція заснована у вересні 1933 р. згідно з Постановою Наркомзему України на базі відділка радгоспу «Зоря комунізму» П’ятихатського району Дніпропетровської області як експериментальна база (Ерастівське дослідне поле) Українського науково-дослідного інституту зернового господарства. В 1956 р. Інститут був реорганізований у Всесоюзний науково-дослідний інститут кукурудзи, а дослідне поле в липні 1957 р. було перейменовано в Ерастівську дослідну станцію, яка увійшла до мережі його дослідних станцій. В 1996 р. дослідна станція увійшла до складу Інституту зернового господарства, який був створений на базі Інституту кукурудзи згідно з постановою Президії Української академії аграрних наук. Дослідна станція в 2011 р. увійшла до складу Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук.

Довоєнні роки

До 1941 р. науково-дослідницька робота станції була спрямована на поліпшення існуючих і розробку нових агротехнічних заходів вирощування колосових культур з метою одержання високих урожаїв і в основному зосереджувалася в лабораторіях агротехніки просапних культур (Д.С. Фільов), удобрення (Г.С. Гоппе, Й.К. Артюхов, Н.І. Катрич), сівозмін (А.Ю. Тітов, Н.Д. Бітюков, А.А. Арістов), агрохімії (В.М. Костяєв), боротьби із бур’янами (І.О. Макодзеба), механізації (І.А. Жукаєв, Г.Г. Ємець, Н.І. Гусєва, М.Г. Орловський). Результати проведених досліджень мали важливе теоретичне і практичне значення і були покладені в основу рекомендованих Інститутом схем польових сівозмін, які в довоєнні роки почали впроваджуватись в господарствах степової зони України.

В довоєнні роки в лабораторіях агротехніки просапних культур під керівництвом члена-кореспондента ВАСГНІЛ Д.С. Фільова вперше в нашій країні проводяться дослідження із вивчення квадратно-гніздового способу сівби кукурудзи та способів її підживлення, які було рекомендовано колгоспам і радгоспам, а також обґрунтовано важливий висновок про доцільність і необхідність організації агропромислового виробництва в СРСР сівалок для квадратно-гніздового способу сівби.

Відродження станції

Після Великої Вітчизняної війни зруйноване господарство було відновлено. На станції розширюється вивчення агротехнічних прийомів вирощування високих урожаїв нових польових культур. Наукові дослідження виконувались переважно в лабораторії просапних культур, в подальшому – у відділі агротехніки кукурудзи (Д.С. Фільов, В.С. Циков), удобрення (Й.К. Артюхов, М.Г. Лютий), боротьби з бур’янами (І.О. Макодзеба), сівозмін (О.М. Бруй, І.С. Годулян, Є.М. Лебідь), агротехніки зернових і олійних культур (Н.Т. Івахненко, З.Б. Борисонік, В.В. Турчин), агротехніки баштанних культур (С.Т. Цюрютін, Н.І. Гусєва), обробітку ґрунту (В.І. Яницький, В.М. Круть), кормових культур (А.П. Гіренько, А.О. Бабич, А.І. Лівенський), технічних культур (В.В. Пругло).

Дослідження

З 1961 р. на дослідну станцію покладено завдання з вирощування насіння елітних сортів і гібридів зернових, зернобобових, технічних культур, трав для сортооновлення у колгоспах і радгоспах Правобережної частини Дніпропетровської області. В зв’язку з цим її землекористування було значно розширено за рахунок приєднання земель сусіднього колгоспу ім. Суворова і нині становить 5267 га, в тому числі 4374 га орних земель.

У відділі агротехніки кукурудзи проведено великий обсяг досліджень з вивчення біології цієї культури, спрямованих на виявлення її потреб до умов розвитку, а також розглянуто багато важливих агротехнічних питань. Розроблено технологію вирощування кукурудзи без затрат ручної праці, визначено строки і способи сівби, а також диференційовано густоту рослин різних груп стиглості гібридів при вирощуванні їх на зерно, силос та зелений корм. Науковими працівниками розроблено ґрунтозахисну, енергозберігаючу, інтенсивну технології вирощування товарної і насіннєвої кукурудзи, яка включала використання летючих і технологічних базових гербіцидів при суцільному, стрічковому внесенні і без їх застосування на фоні різних способів обробітку ґрунту – полицевого, плоскорізного, чизельного, стійками СібІМЕСГ, розпушувачем ПРН-3100. Відділом також вивчено ефективність внесення сипучих і рідких мінеральних добрив в бакових сумішках з гербіцидами восени і навесні під культивацію і при догляді за посівами.
Разом з Українським науково-дослідним Інститутом механізації сільського господарства проведена експериментальна робота із створення перспективної технології вирощування кукурудзи на основі застосування комбінованих машин, які поєднують в одному технологічному процесі допосівний обробіток ґрунту, внесення і загортання гербіцидів, сівбу та прикочування ґрунту.

В лабораторії працювали Д.С. Фільов, В.С. Циков, Ю.М. Пащенко, Я.П. Сидоренко, О.П. Пачулін, В.І. Золотов, І.С. Жунько, І.С. Прокапало, М.І. Гуйда, М.Д. Григор’єв, Л.І. П’ятковський, А.І. Головко, В.П. Бондар, О.О. Якунін, В.С. Панькін, А.І. Коцюбан, А.І Бублик, А.М. Лінський, А.Л. Андрієнко, В.В. Ісаєнков, М.П. Совенко.

Широкі дослідження на базі станції проведені з вивчення заходів знищення бур’янів в посівах польових культур лабораторією боротьби з бур’янами, яка була організована в 1933 р, кандидатом сільськогосподарських наук І.О. Макодзебою. Розроблені і рекомендовані виробництву агротехнічні і хімічні заходи захисту посівів зернових від бур’янів, агротехнічні прийоми їх знищення в поєднанні з новими гербіцидами при ґрунтозахисній технології вирощування кукурудзи в зернопросапних сівозмінах, вивчені високоефективні гербіциди, які застосовувалися під просапні культури. В лабораторії в свій час працювали О.В. Фісюнов, В.С. Циков, Л.П. Матюха, В.С Підопригора, М.С. Шевченко, Ю.В. Литвиненко, М.Ф. Бенедичук, А.М. Лінський, В.Д. Коваленко, І.Ф. Шамкий, О.І. Лященко, Ф.А. Льоринець.

Дослідами лабораторії добрив встановлена висока ефективність органічних та мінеральних добрив в польових сівозмінах, вивчені норми, строки їх внесення та кращі співвідношення поживних речовин при використанні під зернові культури, вплив нових форм мінеральних добрив, інгібіторів нітрифікації, комплексне застосування рідких мінеральних добрив і гербіцидів, а також нових форм органо-мінеральних добрив на основі агримусу.
Лабораторію заснував кандидат сільськогосподарських наук Г.С. Гоппе, а потім в різні роки в ній працювали Й.К. Артюхов, М.У. Катрич, В.В. Турчин, І.А. Василенко, М.Г. Лютий, Г.М. Білоус, Ф.Л. Москаленко, В.О. Медвідь, Т.В. Рябушко, В.Х. Юнак, І.П. Буряк, І.П. Стовбун, С.М. Крамарьов. Велика дослідницька робота з вивчення і встановлення агротехнічної оцінки різних типів польових сівозмін здійснена лабораторією сівозмін, яка була заснована у 1934 р. кандидатом сільськогосподарських наук О.Є. Тітовим. Великий вклад в розвиток досліджень внесли вчені М.Д. Бітюков, А.А. Арістов, В.Ю. Цимбал. В післявоєнний період фундаментальний вклад в розробку науково обґрунтованих сівозмін для степової зони України вніс відомий вчений, доктор сільськогосподарських наук, професор І.С. Годулян. Під його керівництвом в лабораторії плідно працювали М.Л. Трулевич, І.Г. Бардунова, І.С. Бабенко, З.С. Верниволя, В.П. Іваненко, Б.Г. Соляник, Ю.П. Загорулько, С.В. Бальошенко, Л.Г. Підгорна, А.І. Коцюбан.
Вченими лабораторії було виявлено і впроваджено у виробництво кращі попередники для провідних польових культур, їх оптимальне поєднання в ланках сівозмін, розроблено систему інтенсивних і спеціалізованих сівозмін короткої ротації з різним насиченням їх зерновими культурами, які склали основу розробки науково обґрунтованої системи землеробства зони Степу.

В лабораторії агротехніки зернових і олійних культур плідно працювали М.Т. Івахненко, З.Б. Борисонік, О.М. Борсук, В.В. Турчин, ПІ. Матвєєв, В.В. Абісова, Я.Й. Болтовська, І.В. Жулай, Л.К. Киянський, Н.О. Луніна, О.Й. Галаницька, А.Г. Мусатов, І.А. Василенко, Ю.Я. Сидоренко, М.І. Харченко, М.І. Дудка, М.П. Синицький, О.В. Ільєнко, О.В. Бочевар, С.М. Остапенко, І.О. Кулик, Т.О. Перекіпська. Вивчені основні елементи основного і передпосівного обробітку ґрунту, обґрунтовані норми висіву добрив та основні технологічні прийоми вирощування проса, гречки, ячменю, вівса, гороху.

Вченими лабораторії розроблено інтенсивні технологічні системи вирощування ярого і озимого ячменю, вівса, зернобобових культур, ресурсозберігаюча технологія вирощування ячменю з елементами біологізації, що базується на використанні біопрепаратів, регуляторів росту.Вивчено реакцію нових і перспективних сортів на строки сівби, глибину загортання насіння і умови живлення.

На основі багаторічного експериментального матеріалу визначено роль факторів зовнішнього середовища у формуванні адаптивних властивостей кореневої системи, ефективність застосування біопрепаратів, вивчено значення регуляторів росту в процесі кущіння і нагромадження пластичних речовин рослинами ячменю і вівса, оптимальні параметри погодних умов, при яких найбільш повно реалізується біологічний потенціал цих культур.В лабораторії досліджені та науково-обґрунтовані строки сівби та густота стеблестою сортів і гібридів соняшнику, способи основного та допосівного обробітку ґрунту, прийоми догляду за посівами, що дало можливість розробити та впровадити у виробництво інтенсивну енергозберігаючу технологію вирощування цієї культури.

Великий обсяг науково-дослідних робіт в лабораторії кормових культур, яка була заснована в 1955 році, виконано під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора А.П. Гіренка та його учнів – академіка УААН, члена-кореспондента ВАСГНІЛ, доктора сільськогосподарських наук професора А.О. Бабича, доктора сільсько-господарських наук Ю.Ф. Олексенка, кандидатів наук Г.Я. Юхна, А.І. Лівенського, М.В. Котляра, І.І. Кулика, В.І. Хмари, В.А. Скворцова, наукового працівника Н.І. Гусєвої. Вони розробили фундаментальні основи кормовиробництва для степової зони України, що знайшли подальший розвиток в розробках члена-кореспондента УААН, доктора сільськогосподарських наук А.В. Черенкова, доктора сільськогосподарських наук С.В. Краснєнкова, кандидатів сільськогосподарських наук В.М. Коваленка, К.П. Демиденка, М.З. Дідика, С.І. Жученка, В.П. Чумакова, М.І. Дудки, С.Ф. Артеменка, Л.Г. Підгорної, О.О. Андрієнко, О.В. Ільєнка, О.А. Тарасенка, О.І. Пащенко, наукових співробітників, М.Я. Балахтара, Т.П. Черенкової, Я.В. Алєксєєва.
З метою підвищення вмісту протеїну в зеленому кормі вивчені та впровадженні у виробництво технології вирощування багатокомпонентних сумішок однорічних та багаторічних злакових бобових і капустяних кормових культур, розроблені сумішки кукурудзи і сорго в змішаних посівах з соєю, буркуном і амарантом.

В останні роки проводились широкі дослідження відповідно до науково-технічної програми «Кормовиробництво» (А.І. Лівенський, А.В. Черенков, С.В. Краснєнков, I.І. Кулик, О.О. Андрієнко, М..І. Дудка, С.Ф. Артеменко, О.В. Ільєнко, О.А. Тарасенко, Т.П. Черенкова). В результаті проведеної роботи вивчено агротехнічні прийоми, розроблено і впроваджено у виробництво адаптивну технологію одержання насіння люцерни вже в перший рік життя при безпокривному її вирощуванні із застосуванням хімічних засобів боротьби з бур’янами. Розроблені і науково обґрунтовані: технологія вирощування і багатоцільового використання широкорядних і суцільних посівів люцерни на зелений корм та насіння; технологія вирощування сої на зерно в сівозмінах короткої ротації при застосуванні енергозберігаючих способів обробітку ґрунту, агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур’янами; технологія одержання двох – трьох урожаїв на рік з однієї площі, яка базується на поєднані посівів озимих та багатокомпонентних сумішок ярих кормових культур з поукісними посівами кукурудзи з суданською травою.
Визначено способи підвищення білковості кормів шляхом ущільнення посівів озимих злакових і ранніх ярих сумішок бобовими та хрестоцвітими компонентами.
Продовжуються дослідження з вивчення окремих прийомів вирощування нових і перспективних сортів сої; впливу агротехнічних заходів на продуктивність проміжних посіві: озимих культур; удосконалення технології вирощування еспарцету на корм та насіння і післядії його на наступні озимі і ярі колосові культури; вивчення нових малопоширених кормових культур – козлятника східного та тифону при вирощуванні їх на зелений корм та насіння.
Досліджено основні прийоми підвищення продуктивності однорічних та багаторічних бобових культур, розроблено технологію вирощування люцерни на зелений корм і насіння. Лабораторія існувала до 2012 року. За час свого існування в лабораторії підготовлено і захищено 5 докторських і 21 кандидатські дисертації.

Під керівництвом кандидата біологічних наук В.В. Пругла в лабораторії технічних культур, яка існувала на станції до 1976 р. проводились дослідження з удосконалення технологічних заходів вирощування цукрових буряків. Вивчені і рекомендовані виробництву строки сівби, густота рослин, система передпосівного та міжрядного обробітку ґрунту, строки збирання урожаю при механізованому вирощуванні цієї культури. В лабораторії працювали кандидати сільськогосподарських наук В.М. Лисюк, С.П. Погрібняк, В.Д. Коваленко.

Великий обсяг робіт спочатку під керівництвом академіка ВАСГНІЛ А.І. Задонцева, а пізніше – докторів сільськогосподарських наук В.І. Бондаренка, Г.Р. Пікуша проводився лабораторією зимостійкості озимих хлібів. Розроблено і впроваджено у виробництво технологію обробітку ґрунту під озимі, прийоми догляду за посівами в осінній, зимовий та весняний періоди, їх підсівів та пересівів у випадку зрідженості в період зимівлі. Одержані результати досліджень увійшли у розроблену Інститутом прогресивну технологію вирощування сортів озимої пшениці інтенсивного типу для збільшення врожаїв і поліпшення якості зерна за що було одержано в І978 р. першу премію Ради Міністрів СРСР.

Важливі дослідження проведені з удосконалення інтенсивної технології вирощування озимої пшениці на основі застосування нових видів добрив для підживлення рослин в різні періоди вегетації. В лабораторії плідно працювали В.М. Круть, Г.Д. Місюра, А.Д. Артюх, І.В. Макаренко, О.Л. Романенко.

До 1988 р. на станції функціонувала лабораторія обробітку ґрунту, яка під керівництвом доктора сільськогосподарських наук В.М. Крутя проводила дослідження з вивчення ефективності різних систем обробітку ґрунту під основні польові культури в сівозміні при застосуванні мінеральних та органічних добрив, гербіцидів, встановлення позитивного впливу плоскорізного поверхневого та протиерозійного обробітку ґрунту на урожайність польових культур.
Узагальнення результатів досліджень лабораторії проводили В.І. Яницький, Г.М Чикалікі, М.П. Спінул, Ф.М. Можара, В.К. Перехрест, І.А. Пабат, М.Ф. Бенедичук, М.С. Буданцев, Ю.А. Швець.

Лабораторією агротехніки сорго, де проводилися дослідження з 1977 по 1994 р. (Ю.Ф. Олексенко, С.В. Краснєнков, Т.П. Черенкова, С.І. Жученко), розроблені основні елементи інтенсивної технології вирощування сорго на зерно, силос, зелений корм і технічні цілі.

В 1934 р. на дослідній станції було створено (В.М. Костяєв) лабораторію агрохімії, де проводили комплексні дослідження сумісно з лабораторіями сівозмін, агротехніки кукурудзи, зимостійкості озимих хлібів, кормових культур, сорго. Тут працювали Ю.К. Кудзін, С.П. Семенова-Забродіна, З.А. Неред, Л.М. Дудченко, М.В. Гніненко, Ю.Г. Усенко, С.М. Крамарьов.
Проведені лабораторією аналізи, дані яких доповнювалися агротехнічними дослідженнями, давали можливість глибше розкривати вплив агротехнічних прийомів на продуктивність рослин.
Широкі дослідження з вивчення фізичних властивостей ґрунту в залежності від способів обробітку в різних сівозмінах проводилися ґрунтознавцями М.В. Гніненком та Ю.Є. Кізяковим.

Сучасна історія. Впровадження у виробництво

Лабораторія технології вирощування кукурудзи (М..І. Дудка, С.В. Краснєнков, С.В. Березовський, С.С. Носов) в останні роки проводяться дослідження по біоенергетичній оцінці технологічних заходів і зональних особливостей при вирощуванні нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості, розробці і вдосконаленню основних прийомів сортової агротехніки нових гібридів та їх батьківських форм, що дає змогу в умовах Степу стабілізувати виробництво зерна і знизити енергетичні витрати при вирощуванні та післязбиральній його доробці, розробці технологічних заходів вирощування кукурудзи на основі раціонального застосування біологічних, хімічних і технічних засобів.
Перспективними є дослідження із розробки прийомів вирощування кукурудзи та встановлення строків внесення компенсаційної дози добрив на різних технологічних моделях.

За період існування лабораторії технології вирощування кукурудзи закінчили аспірантуру і захистили кандидатські дисертації 26 чоловік, докторські – 3.

У відділі землеробства, апробації і доробки завершених НДР в даний час під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка УААН Є.М. Лебідя проводяться дослідження пов’язані з вирішенням завдання по підвищенню продуктивності та сталості землеробства. Головним напрямком наукових досліджень, над яким нині працюють кандидати сільськогосподарських наук Ф.А. Льоринець, А.І. Коцюбан, Л.М. Десятник, науковий співробітник І.М. Ліб, є розробка основних елементів екологічно зрівноважених систем землеробства, які б сприяли підвищенню продуктивності ріллі, одержанню високоякісної екологічно чистої продукції, збереженню та відтворенню родючості ґрунту при обмеженому застосуванні агрохімікатів в умовах степової зони України.

За період існування лабораторії сівозмін, а в теперішній час відділу землеробства, на дослідній станції пройшли підготовку 16 аспірантів, було захищено 2 докторських і 14 кандидатських дисертацій.

Лабораторією технології вирощування ранніх зернових і зернобобових культур протягом останніх років розроблено агротехнічні заходи і хімічні регламенти, спрямовані на підвищення адаптації рослин до несприятливих умов навколишнього середовища та встановлено раціональні строки і способи використання новітніх регуляторів росту, визначено оптимальну густоту стеблостою в залежності від біологічних особливостей сортів і рівня живлення.
На сучасному етапі під керівництвом кандидата сільськогосподарських наук А.Д. Гирки та наукових співробітників Ю.Я. Сидоренко, О.В. Ільєнко, О.В. Бочевар проводяться дослідження з вивчення окремих елементів сортової агротехніки вирощування ярої пшениці, ярого і озимого тритикале, кращих сортів, які поєднують високу потенційну врожайність з високою технологічною якістю зерна.

З часу заснування на Ерастівській дослідній станції в лабораторії технології підготовлено і захищено 2 докторських і 12 кандидатських дисертацій.

За останні два десятиріччя плідно працює на дослідній станції лабораторія родючості ґрунту (С.М. Крамарьов). Проведені дослідження по оптимізації існуючої базової системи удобрення різних біотипів кукурудзи з врахуванням біологічних особливостей та рівня забезпеченості ґрунту рухомими формами поживних речовин. На основі природних лігандів в лабораторії синтезовано і запатентовано 4 комплексонати цинку, вивчено їх вплив на продуктивність польових культур при використанні для передпосівної інкрустації насіння.
В 2000 р. розпочато вивчення актуальних екологічних питань, пов’язаних з детоксикацією техногенно забруднених ґрунтів рухомими формами важких металів та оптимізацією засвоєння сільськогосподарськими культурами мікроелементів.
В лабораторних дослідах визначено порогові концентрації кадмію, свинцю, цинку та берилію, при яких проявляється токсикоз у рослин. Вивчено толерантність основних польових культур до техногенного забруднення ґрунту. З’ясовано вплив катіонів важких металів на поживний режим ґрунту, його мікробіологічну активність, а також розроблено агрозаходи по детоксикації техногенно забруднених ґрунтів рухомими формами важких металів і запропоновано перспективні сорбент-меліоранти, які сприяють хімічному зв’язуванню рухомих форм важких металів у нерозчинні сполуки. Проводяться дослідження із удосконалення та підвищення ефективності гумінових препаратів.
Перспективними дослідженнями лабораторії є підвищення коефіцієнта використання поживних речовин із добрив при систематичному їх внесенні в сівозміні, створення нових органо-мінеральних добрив пролонгованої дії на основі напівперепрілого гною, торфу, макро- та мікродобрив, удосконалення агрозаходів по детоксикації техногенно забруднених ґрунтів.
На основі експериментального матеріалу одержаного в лабораторії, захищено 3 докторських та 17 кандидатських дисертацій і отримано 10 патентів на винаходи.

Статут Ерастівська ДС